Мудрість здорового способу життя

Основні правила вже давно сформовані та всім відомі.

Настрій – це передумова. 

Психологічні настанови у тілесних справах дуже важливі, й краще працюють позитивні, аніж негативні. «Я зробив це, я молодець, я зможу і далі» – чарівні слова, що примножують ефект.

Бадьорий ранок.

Це ранкова зарядка, водний баланс (стакан води перед сніданком)  та правильний сніданок (вівсянка, йогурт без добавок – плюс трошки горішків, жменя ягід і подрібнений банан), тобто корисне замість шкідливого.

Правильне харчування.

Складні дієти не завжди безпечні, та й далеко не всім потрібні.
Головне тут:
– харчуватися різноманітно;
– додержуватися розумного розподілу;
– не переїдати.

Фізична активність.

Рухатися треба – про це скажуть не лише фізіотерапевти, а й власні серце й судини, м’язи й кістки, хребет і фігура, настрій і енергія.
Невеликі, але регулярні навантаження набагато корисніші, ніж навпаки.
Інтенсивних навантажень (силових тренувань у спортзалі) достатньо двічі на тиждень. Щоденного руху – якомога більше. Діставатися на роботу велосипедом, пройтися замість маршрутки, піднятися сходами замість ліфта – все на здоров’я. Якщо ви цілий день працюєте за комп’ютером, корисно просто встати і походити кожні півгодини.

Але, якщо ви працюєте весь день фізично важко, то тоді найпотрібніша практика – це просто відпочити. Прийняти теплий душ і полежати буде набагато корисніше, ніж додатково навантажувати організм, що вже й так перебуває на грані

Розпорядок дня.

Головне тут:
– приблизно однаковий час для основних дій (підйомів, приймання їжі);
– ефективні проміжки часу для різних видів діяльності і бездіяльності (скажімо, виконання складних завдань вам ліпше вдається до полудня, тому краще не відкладати їх на вечір);
– достатня кількість сну (не менше ніж сім годин);
– чергування періодів активності й відпочинку (попрацював – зробив паузу).

І не менш важливо дбати про себе, прислухатися до себе і любити себе.

З цієї тематики  бібліотека підготувала виставку книг «Мудрість здорового життя».

Бібліотека  рекомендує своїм користувачам виставку книг «Мудрість здорового життя» і запрошує до перегляду літератури цієї тематики.

 Джерело: https://eventukraine.com/health/mudrij-pidhid-do-zdorovogo-sposobu-zhittya/

День Конституції України 2022

28 червня 1996 року о 9 годині 18 хвилин, після майже доби безперервної роботи, Верховна Рада ухвалила і ввела в дію Конституцію.

День Конституції України — це державне свято, історія якого  супроводжувалась довгими обговореннями та дебатами. Тоді, у ніч на 28 червня, парламент прийняв Конституцію незалежної України. Документ отримав підтримку двох третин депутатського корпусу (315 народних депутатів). У ньому визначалася сильна президентська влада, гарантувалися права приватної власності, затверджувалися нова державна символіка, статус української мови як єдиної державної, Крим визнавався автономною республікою в складі України.

Цікаво, що Україна, як незалежна держава, прожила без власної Конституції практично п'ять років і стала останньою з пострадянських країн, де прийняли Конституцію – основу української держави, де написано, що країна існує для людей, але не навпаки. 

Цього року свято День Конституції України припадає на вівторок. У мирний час це був вихідний день. Однак війна внесла свої корективи. У зв'язку з тим, що воєнний стан було продовжено до 23 серпня 2022 року вихідного не буде. Ми  вітаємо своїх користувачів з цим важливим днем для всієї України і пропонуємо книжкову виставку літератури «Основний закон нашої життя» та тиждень безкоштовного запису до бібліотеки.

"Автор, чиїх книжок найбільше викрали з магазинів".

         
       Василь Шкляр народився 10 червня 1951 року під волоським горіхом у Холодному Яру (село Ганжалівка Лисянського району Черкаської області). 1963 року родина переїхала до міста Звенигородка, де 1968-го закінчив середню школу зі срібною медаллю. Того ж року вступив на філологічний факультет Київського університету ім. Т. Г. Шевченка, де завершив навчання 1973-го. Водночас навчався (за обміном студентів) на філологічному факультеті Єреванського державного університету – студіював вірменську мову й літературу.

Після навчання рік працював науковим співробітником Центрального державного історичного архіву. Відтак довший час займався журналістикою, завідував відділом прози в журналах "Ранок" та "Дніпро". На порі становлення нашої незалежності у 90-х роках був прес-секретарем Української республіканської партії. Тривалий час перебував на творчій роботі, обіймав посади головного редактора видавництва "Дніпро" та заступника голови Національної спілки письменників України.

Василь Шкляр – член НСПУ, член Асоціації українських письменників, лауреат багатьох престижних літературних премій, володар гран-прі Всеукраїнських конкурсів на кращий роман "Золотий бабай" та "Коронація слова", лауреат премії "Золоте перо", міжнародної премії "Спіраль століть", австралійської премії "Айстра", премії Ліги українських меценатів "Ярославів Вал" та ін. Улюблена літературна відзнака Шкляра – "Автор, чиїх книжок найбільше викрали з магазинів".

2011 року Комітет з Національної премії імені Тараса Шевченка присудив Василеві Шкляру цю найвищу літературну нагороду за роман "Чорний Ворон" ("Залишенець"), однак письменник відмовився отримувати премію на знак протесту проти перебування на посаді міністра освіти українофоба Табачника.

Згодом у Холодному Яру вперше в нашій історії автору "Чорного Ворона" було вручено Народну Шевченківську премію. Грошовий еквівалент нагороди – 260 000 грн. письменник переказав у фонд екранізації роману "Чорний Ворон".

Друкувати свої твори почав ще школярем, з 1967 року. Окремими виданнями вийшли книжки прози "Перший сніг" (1976), "Живиця" (1982), "Черешня в житі" (1983), романи "Праліс" (1986), "Ностальгія" (1989), "Ключ" (1999), "Елементал" (2001), "Кров кажана" (2003), "Залишенець" ("Чорний Ворон", 2009) та ін.

Сьогодні Василя Шкляра називають батьком українського бестселера. Кожен його роман викликає неабиякий резонанс у суспільстві. Тираж "Чорного Ворона" уже сягнув за 150 тисяч. Культовий роман "Ключ" нещодавно витримав десяте видання. Постійно перевидаються романи "Елементал", "Кров кажана".

Письменник володіє вірменською мовою, свого часу активно займався художнім перекладом. Розголосу набула його інтерпретація першого варіанту повісті М. Гоголя "Тарас Бульба", за що "удостоївся" брутальної критики тодішнього російського посла Віктора Черномирдіна.

Твори Василя Шкляра також перекладено багатьма мовами, зокрема англійською, болгарською, вірменською, шведською, словацькою, російською та ін.

У своїй літературній діяльності письменник принципово жодного разу не скористався спонсорською допомогою, не прийняв жодної державної нагороди. УкрЛіб