Дубно туристичне

На заході України серед пахучих трав, зелених гаїв, шумної річки Іква простягається мальовниче місто Дубно. Кожна вулиця Дубно має щось особливе - можливо, це запах старовини, а, можливо, це повітря у місті Дубно наповнене нотками щастя! Жителі цього міста Дубно гордяться, що вони народились саме тут. Кожен пересічний дубенчанин володіє великим багатством, адже він живе в такому гарному місті, має багато друзів, інтересів, цікаве та корисне спілкування.

Літописне Дубно відоме з 1100 року, воно – одне з найдревніших і найцікавіших  міст Волині. Про його походження розповідає народний переказ. У ту глибоку давнину серед дубового лісу було розміщене село Дубенка. Від нього поселення і отримало назву – Дубен.  В усі історичні часи Дубно було на перехрестях важливих історичних й політичних подій, торгових шляхів, центром духовного життя краю. Дубно, як місто засноване й розбудоване князями Острозькими, увібрало в себе всі риси середньовічного міста.

Туризм міста  Дубно представлений низкою архітектурних об'єктів та місць відпочинку.

        Замок князів Острозьких XVI –XVIII століття

Розташування: транспортна доступність  до замку  дуже хороша, адже замок знаходиться неподалік траси Київ – Чоп, розташований біля річки Іква в центрі міста поблизу майдану Незалежності, поруч готельно-ресторанний комплекс «Антік Хаус». До замку легко проїхати, та й червоні мури довкола нього виступають прекрасним дороговказом.

Адреса:  місто Дубно,  вул. Замкова, 7

сайт заповідника:  http://zamokdubno.com.ua/

E-mail: zapovidnyk@meta.ua

Години роботи: 08.00 -18.00

Коротка історична довідка:  
Замок князів Острозьких є однією з найдавніших споруд міста. Її основою був корпус при в'їзній брамі, споруджений у XVI - XVII століттях, з порталом у стилі відродження. Прикрасою брами був герб князів Острозьких у гарній оправі, який зберігся і понині.  Замковий ансамбль складається з надбрамного корпусу (XV ст.) та двох палаців - палацу князів Острозьких (XVI ст.) і палацу князів Любомирських (XVIII ст.). До входу в замок є  глибокий та широкий рів, який колись був заповнений водою, а тепер у кількох місцях порослий плющем, а дно його вкрите густою травою. У бастіонах містились каземати, з'єднані з околицями. Вони були такими просторими, що туди можна було заїхати каретою і розвернутися. Під замком були прокладені широкі кам'яні підземні ходи-тайники, куди під час ворожих нападів ховалися місцеві жителі зі своїм майном. Тут зберігалися запаси провізії для оборонців під час облоги. Дубенський замок – довгий час був основною твердинею і захистом міста. Хоча з плином часу він втратив свій первинний вигляд, але зберіг самобутність і незабутній колорит. Вивіска  біля входу вказує, що у замку знаходиться Дубенський історико-культурний заповідник, де відвідувачів зацікавить замок, збудований 1492 року князем Костянтином Острозьким, поруч розташований палац князів Любомирських XVIII століття та палац князів Острозьких XVI-XVIII століття  надбрамний корпус, фортечні укріплення XVII століття. У фортеці діє музей. Тут можна  побачити  дерев’яні скульптури XVII століття. Зокрема й досить рідкісну постать Діви Марії, яка зображена вагітною. Унікальною є виставка «Історії тортур та покарань». Для неї виділили аж три кімнати підземелля.

Також діють виставки:  «Мистецтво полювання», «Щит і меч землі дубенської», «Каземати», «Карбована історія», «Нетлінна пам'ять віків», «Скарби наші духовні», «Капличка»,  «Ой роде наш красний», «Королівство кривих дзеркал» та іні тимчасові виставки. Експозиції  було з чого збагачувати, адже свого часу замок був одним із найбагатших у Європі.
Сьогодні життя замку жваве і насичене. Тут проводять театральні вистави, конференції, концерти, зустрічі і навіть весілля. Нині Дубенський замок є окрасою краю та одним із семи чудес замків України.

Надбрамний корпус Дубенського замку

Палац князів Любомирських

Палац князів Острозьких

Гармати на території замку

Дівоча вежа

       Костел і монастир Кармеліток XVII століття 

(Православний  Свято-Варварський  жіночий  монастир  Рівненської Єпархії Української православної церкви Київського  патріархату та Дубенський хоспіс, , це відділення паліативної медицини Вищого навчального комунального закладу "Дубенський медичний коледж")

Розташування: праворуч при  в`їзді в місто  Дубно з траси Київ – Львів, якщо їхати по дорозі від Рівного, від заправки «WOG», при в`їзді е ще одна заправка «ANP», мийка «Серпанок»; ліворуч знаходиться гуртожиток коледжу культури і мистецтв, де можна зупинитись.

Адреса: м. Дубно вул. Шевченка, 51

Сайт монастиря: http://rivne-cerkva.rv.ua/monastyri/monastyr-varvary.html

http://zabytki.in.ua/uk/1753/monastir-karmelitok-v-dubno

Години роботи монастиря: згідно розкладу богослужінь

Сайт хоспісу: http://dubnohospis.ucoz.ua/

Години роботи хоспісу : 08.30-16.30

Коротка історична довідка:

Сучасний православний Свято-Варваринський жіночий монастир в Дубно діє з осені 2004 року, але має цікаву багатовікову передісторію. Обитель відроджується в історичних приміщеннях монастиря кармеліток на північному краю міста.

Монастир кармеліток у Дубно був заснований Анастасією Чернецькою в 1660 році. За іншими даними, він був заснований в 1702 р. княгинею Теофілою-Людвикою Любомирською. Але будівлі монастиря з'явились не того ж часу: костел датується ще 1630 роком, а монастирський корпус – 1686 роком. Тепер важко встановити, чи корпус з келіями побудовано для вже існуючого монастиря, чи монастир засновано тоді, коли вже існували будівлі для нього.

Монастиреві належало село Знесення (згодом передмістя Дубна).

Костел був побудований у стилі раннього бароко. Його південний фасад був завершений трикутним фронтоном, який знищено недавно.

Келії містяться в корпусі, що має форму літери Г. Будівля двоповерхова, вздовж переднього фасаду проходить відкрита арка-галерея. Головний вхід оформлений бароковим порталом з трьома ліпними вазами вгорі. Увесь комплекс займає видатне місце серед архітектурних ансамблів України періоду раннього бароко.

При монастиреві був сад, город і пасовисько; черниць в ньому було під кінець його більше як 200-літнього існування близько 18-ти. Вони займались, між іншим, вихованням дівчат. В народі черниць називали панєнками. Це дало назву вулиці, що вела в монастир – Панєнська (тепер вул.Шевченка).

На сьогодні в монастирі організовано регулярні богослужіння, духовенство та сестри опікуються хворими хоспісу. В обителі є багато святинь Православної Церкви, у тому числі частки мощів святих: великомучениці Варвари та великомученика й цілителі Пантелеймона; прп. Агпіта, цілителя Києво-Печерського та прп. Іова Почаївського; одного з убієнних у Віфлеємі младенців.

   Костел святого Яна Непомука XIX ст

(Костел Луцької Дієцезії Римо-Католицької церкви в м. Дубно. Входить до складу Державного історико-культурного заповіднику міста Дубно)
Розташування: знаходиться в центрі міста біля медичного коледжу з північної сторони вулиці Острозького, неподалік знаходиться замок князів Острозьких, готельно-ресторанний комплекс «Антік-Хаус».

Адреса: м. Дубно вул. К. Острозького, 18
Сайт: http://dubnokostel.com.ua/

Години роботи: щодня о 10.00 та згідно розкладу богослужінь

Коротка історична довідка

Фарний костел, збудований місцевим парохом о. Алоїзом Осинським. Кам’яно-цегляний, прямокутний у плані, базилікальний, трьохнефний, оштукатурений. З північної сторони – приміщення з цікавими дерев'яними гвинтовими сходами, що ведуть на хори. Під підлогою східного нефу – сводчате склепіння. Головний неф перекритий півциркульним зведенням з распалубками, бокові нефи – хрестовими зведеннями. Головний фасад прикрашений фланкіруючими вхід спареними іонічними полу колонами, завершується трикутним фронтоном і аттіком з ліпниною. В 1844-1850 рр. був увінчаний кам’яною скульптурою. Бокові фасади пам’ятника розчленовані лопатками. Вінчаючий карніз – з модульонами. Стіни всередині оштукатурені, прикрашені пілястрами тосканського ордера і карнізами. Підлога з кам'яних шліфованих плит, в алтарній частині – цегляний. Дах двускатний, покрівля – залізна. Римо-католицький костел Яна Непомука в м. Дубні заснував князь Януш Острозький на початку XVII ст. З-поміж можновладних осіб Речі Посполитої, які надавали фундуші на розвиток храму, були: князь Дмитро Корибут Вишневецький, коронний польний гетьман; князь Владислав-Домінік Заславський, власник Дубна; Теофіля-Людовика Любомирська, дружина сандомирського старости; князі Януш Сангушко і Михайло Любомирський та інші.

У радянські часи фарний (соборний) костел Яна Непомука пристосували під дитячу спортивну школу, знищивши внутрішній розпис стін і змінивши фасад будівлі. Так продовжувалося до 1991 р., після чого католицька громада Дубна повернула храм віруючим. Спочатку католики мали право відправляти Богослужіння тільки у неділі та свята, а вже 29.03.1991 р. костел було неофіційно повернено вірянам. Рішенням № 64 від 9.02. 1994 р. міська влада повернула храм місцевій спільноті. Нині – це єдиний у місті діючий католицький костел.

             Будинок контрактів XIX ст

(Дубенський міський Будинок дітей та молоді та Дубенський  відділ державної  реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції по Рівненській області)

Розташування: знаходиться  вцентрі міта на найдані Незалежності, поруч знаходяться замок князів Острозьких, готельно-ресторанний комплекс «Антік-Хауз»

Адреса: м. Дубно, майдан Незалежності, 1

Телефон  03656 4-21-98
e-mail: bdm_dubno@rambler.ru 
Сайт http://bdm.at.ua/

Години роботи: 08.00 - 19.00

Коротка історична довідка

 Цю споруду побудував бідний єврей-водовоз Грінберг. Будівля виконана в стилі класицизму.  Старожили розповідають, що 1905 року, перебуваючи на російсько-японській війні, він знайшов скарб, який згодом використав для будівництва цієї архітектурно довершеної споруди з високими круглими колонами, де у 1920-1930-х роках перший поверх займали крамниці, а на другому знаходився кінотеатр. Тепер тут знаходяться міський Будинок дітей та молоді та Дубенський  відділ державної  реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції по Рівненській області

           Велика синагога Дубно  XVIII століття

Розташування: знаходиться в центрі міста поруч з готельно-ресторанним комплексом «Едем»

Адреса: м. Дубно Кирила і Мефодія, 23

Години роботи: не діючий

Коротка історична довідка: Синагога в Дубно - один із стародавніх історичних памяток. Була побудована в 1784 році в самому центрі єврейського кварталу і вважається найбільшою на території Західної України. Будівництво Синагоги тривало понад 12 років, а його завершенню сприяв князь Любомирський, про що свідчить подячна табличка над її вхідними дверима. Будинок побудовано в стилі бароко. В той час це було нове віяння в архітектурі. Будова відмінно збереглася, завдяки двом реконструкціям у XVIII  та  XIX століттях. З першого дня заснування синагоги в ній звучали найкращі композиції єврейської літургії. а також відмінний дитячий хор. Товщина стін Синагоги  давала можливість, при необхідності, виконувати і оборонну функцію. Після військових дій Першої світової війни дерев`яну підлогу змінили на міцні плити з бетону і оновили загальний зовнішній вигляд Синагоги.  З 1993 року приміщення офіційно належить до історико-культурної спадщини міста Дубно.

  Дубенський  кафедральний собор святого  пророка  Іллі ( УПЦ КП)

Розташування : знаходиться  на центральній  вулиці міста (вул. Д. Галицького), поруч знаходиться супермаркет «Дубно», Готельно-ресторанний комплекс «Дубно», де можна  зупинитись, церква святого Миколая, Луцька брама.

Адреса: м. Дубно, вул. Д.Галицького, 13

Сайт: http://www.dubnosobor.com.ua/

Години роботи: храм відчинено з понеділка по п’ятницю з 10.00 по 14.00 та згідно розкладу богослужінь

Коротка історична довідка: 

Нинішній соборний храм св. Іллі був споруджений неподалік давнього дерев`яного, про що сідчать документи за 1889 рік: „Храм Св.Іллі дерев’яний, така ж дзвіниця, коли і ким побудований – невідомо”. Стара дерев’яна церква була закладена В.– К.Острозьким і названа на честь пророка Іллі та брата князя Костянтина – Іллі.
Новий Свято-Іллінський собор будувася на власні кошти дубенчан. Спорудження нової кам`яної церкви розпочалося 29 червня 1902 року настоятелем приходу отцем Корнійовичем, котрий довів буівництво до пиловини, а продовжив і завершив отець Євгеній. 
Будівельні роботи завершились у 1908 році. 23 вересня цього ж року Свято-Іллінський храм був освячений архієпископом Волинським і Житомирським Антонієм. Згідно з розпорядженням св. Синоду (указ від 31 серпня 1909 року), Свято-Іллінська церква була перейменована в собор. Згодом тут був встановлений різблений іконостас на честь рівноапостольного князя Володимира. 
Архітектурна стилістиканинішнього храму цілком вкладається у канонічні рамки неоросійського стилю. П`ятиверха, п`ятикутна цегляна споруда з прилягаючою з півночі дзвіницею, збудованою у російсько-візантійському стилі. Є кілька входів до церкви - з півночі, з ценральної вулиці міста. Це зумовило її дещо незвичну орієнтацію, нехарактерну для православних храмів. 
Іллінський собор за 100 років свого існування став свідком багатьох історичних подій. які неоминули церковного життя. 
Так, незадовго після освячення нового храму і надання йому статусу розпочалась Перша світова війна. У 1914 році австрійські війська захопили частину міста Дубна. Після того, як місто повернулось під російський контроль, у купах сміття було знайдено частину ікон, окремі були порубані, порізані. Зникло багато цінних образів. Невідомо, де знаходилась у той час дорогоцінна Благодатна ікона Богоматері в перлах, яка була подарована князем К. Острозьким спочатку Дубенському Спаському. потім передана Чеснохресному монастиреві, згодом - Іллінському соборові. Багато церковних цінностей, дзвонів тоді зникло.

    Спасо-Прображенська церква Рівненської єпархії  УПЦ  КП

Розташування: розташована на острові Кампа.
Адреса: м. Дубно, вул. Франка, 21 б
Години роботи: згідно графіку богослужінь

Коротка історична довідка:  
 Перший православний храм міста побудований в XVI в. на острові Кампа при Спасо-Преображенському монастирі, заснованому першими власниками міста з роду Острозьких. Вперше згаданий в 1592 р в листі князя К. Острозького як  «творіння предків наших". У 1643 м на місці дерев'яної церкви була побудована кам'яна, що збереглася до наших днів. У 1839 р добудована дзвіниця. Один з середньовічних дзвонів храму (1572) Представлений в експозиції "Скарби наші духовні" історико-культурного заповідника.

 Костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії  та монастир бернардинів 

 XVII ст.

                    (Свято-Миколаївський чоловічий монастир)

Розташування:  
Територія об’єкта, видовжена з заходу на схід, включає комплекс споруд костелу та келій. З північного сходу розташований корпус келій, до якого з південного боку примикає будівля Дубенського районного центру зайнятості, побудована наприкінці 1960-х рр. З півдня – територія огороджена давнім муром з бійницями з кованою брамою, до якої примикає церковне приміщення; з південного сходу знаходиться ще одна вхідна мурована брама з сучасною огорожею. З заходу і півночі територія подвір’я забудована службовими і житловими (будинок священника) приміщеннями, між якими – деревні та кущові насадження. З південного боку – новозбудована каплиця. До території об’єкта входить один гараж з числа гаражів колишньої галантерейної фабрики.

Адреса: м. Дубно вул. Д. Галицького, 28

(код) телефон: (03656) 4-37-01; 4-39-76 

Години роботи: згідно розкладу богослужіння

Коротка історична довідка:

В історичній літературі існують різні дати щодо заснування монастиря бернардинців у м. Дубно і побудови храму, який датується 1608, 1614,1617, 1620 і 1629 рр. Ченці цього ордену поселилися в м. Дубно близько 1614 р. на запрошення князя Януша Острозького, який виділив для них землі поблизу своєї каплиці в замку і визначив десятину зі своїх угідь. Але, оскільки місця в замку було замало, він вирішив перевести ченців до Луцької міської брами, призначаючи на будівництво чималі кошти. Після смерті Я. Острозького ( пом. 1620 р.) будівництво монастиря продовжив його зять – князь Олександр Заславський. Будівництво костелу Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії розпочалося, як важають деякі історики, 1617 року за першого настоятеля (гвардіана) о. Франціска Остжешовича. На новому місці було збудовано костел і частину монастирських келій, куди в листопаді 1629 р. на свято Всіх Святих переселилися монахи-бернардинці з Чудотворною Іконою Діви Марії. Підземелля костелу було усипальницею фундаторів, світських та духовних осіб.

У 1647 р. в монастирі проживало 23 ченці. Згідно візитації бернардинських монастирів, у 1687 р. художник-бернардинець Францішек Лексицький намалював для великого вівтря образ Непорочного Зачаття Діви Маріії.  На початку липня 1720 року храм сильно постраждав від пожежі, роботи по його відновленню велися упродовж декількох наступних років. У 1730 р. Казимир Ілінський, воєвода київський і староста ніжинський, спорудив у монастирському городі каплицю Хресної дороги, а у 1735 р. придбав для дзвіниці годинник. Підземелля костелу було усипальницею фундаторів, світських та духовних осіб.

У 1909 році, з побудовою напроти Миколаївського собору нового православного храму, тут заснували жіночий православний монастир, який проіснував до 1920 року, коли будівлі знову були передані римо-католицькій єпархії. В монастирі розмістилися ченці-бернардини. Викинули іконостас, перемалювали настінний розпис і зрізали дерев'яні бані.

1931 року тут розташувалась папська місія та духовна семінарія. У 1937 році відбулася знову реставрація костелу - замінили пірамідальне завершення фігурним у стилі бароко, яким воно було наприкінці ХІХ століття.

Довгий час за радянської влади будівля використовувалася не як культова споруда, а як звичайний склад. У 1990-х роках вона була передана православній громаді УПЦ Київського Патріархату, яка розпочала реставрацію собору. У 2000 році в приміщенні Луцької брами було зареєстровано Миколаївський жіночий монастир Української Православної Церкви Київського Патріархату. У 2001-2002 рр. стараннями монахинь були проведені ремонтні роботи в Луцькій брамі.

13 грудня 2014 року Священний Синод УПЦ КП затвердив зміни до статуту Свято-Миколаївського жіночого монастиря м. Дубно у новій редакції як статут Свято-Миколаївського чоловічого монастиря м. Дубно Рівненської єпархії.

Священний Синод затвердив ієромонаха Меркурія (Бікіру) намісником Свято-Миколаївського чоловічого монастиря м. Дубно та благословив його возведення у сан ігумена за посадою.

                   Луцька брама XVI століття

Розташування : знаходиться біля церкви святого Миколая, поруч знаходиться магазин  «Казка», супермаркет «Брама»,  ресторан «Брама».

Адреса: м. Дубно, вул. Д. Галицького, 32

Години роботи: не діюча 

Коротка історична довідка:
Пам`ятка оборонної архітектури в місті Дубно зведена при старому гостинці на Луцьк, відіграла роль центральної ланки в оборонній системі міста. Рідкісний зразок оборонної споруди - барбакана. що ніде в Україні, крім Волині, не зустрічається.Схожа до інших робіт  архітектора Якуба Майдалана - Луцької та Татарської брам у Острові. В 1785 році браму перебудовано. Під час першої перебудови. був змурований  проїзд через браму. а вулицю проклали поряд з південного  боку. Був розібраний аттик, надбудований третій поверх, влаштовано бійниці і віконні прорізи. Здійснено перепланування інтер`єру. Захисна споруда перетворилась у маловиразну будівлю, яка відрізнялась від інших хіба що неймовірною товщиною стін (до двох метрів). Наприкінці XVIII століття там збиралася масонська ложа під верховенством князя Михайла Любомирського. Луцька брама слугувала і митнецею. Оскільки це був єдиний вхід до Дубна із західного боку, то не міг її оминути ніхто з тих, хто в`їжджав у місто або проїжджав його. У 1920-1930-х роках у будівлі Луцької брами розташовувався польський військовий комісаріат. А в період німецької окупації Луцька брама слугувала в`язницею для цивільного населення. Тут утримували українську інтелегенцію, членів ОУН -УПА, підозрюваних у приналежності до єврейської нації та інших заручників. У радянські часи тут знаходилися різні громадські установи. Крім того, від брами походить назва дубенського передмістя - Забрама.

        Будинок Домбровського (XIX - XX cт.)

       ( Церква Архангела Гавриїла УПЦ МП XIXст.)

Розташування: знаходиться в районі п`ятої школи, поруч ресторан "Казка".

Адреса:  м. Дубно вул. Грушевського, 156 
Години роботи: згідно розкладу богослужінь                                                           

Коротка історична довідка:

На фоні багатьох будівель на вулиці Грушевського вирізняється доволі оригінальна одноповерхова споруда із стилізованими трьома шполястими вежами над порталом. Колись це було помістя княгині Шувалової. Вона подала його в 1950 році братам Домбровським, один з яких Ілля Миколайович, на межі  XIX - XX cтоліть був правителем маєтків графині Шувалової. Потім там був птахопром, потім в 1970 році була машинообчислювальна станція. В 2001 році була створена церква Архангела Гавриїла.

Спочатку настоятелем церкви був Микола Моліс. Він йшов хресною ходою зі своїми прихожанами та іконою Божої Матері благословив цей будинок. Раніше проходили богослужіння в замку князів Острозьких, потім молились просто на дворі. Завдяки отцю Миколі цей будинок перетворився в божий храм. В 2001 році почали служити акафіст, а з 2002 - літургію. Але відсудили цей будинок лише в 2003 році.

 Свято-Георгієвська  церква УПЦ МП початок XVIII ст.

Розташування: знаходиться на правому березі річки Іква неподалік від замку князів Острозьких.

Адреса: м. Дубно вул. Садова, 10

Години роботи: храм відчинено  згідно розкладу богослужінь

Коротка історична довідка:

У передмісті Сурмичі у 1700 році було збудовано на кам’яному фундаменті дерев’яну, тридільну, трибанну Свято-Георгієвську церкву. З надзвичайно оригінальними пропорціями, така присадкувата, що аналогій не знайдено навіть у волинських майстрів, які так полюбляли цю особливість. Низенькі підбанники та зовсім приплюснутої форми бані з барочними покрівлями не тільки надають якоїсь особливої м’якості архітектурному образові споруди, але й утворюють на диво своєрідний, неповторний силует. Поряд з церквою побудована дзвіниця у 1869 році. На ній 5 давніх дзвонів, 3 із них – діючі.
Має різновисокі зруби, пропорційне співвідношення їх розмірів характерне для дерев'яної архітектури Волині (майже квадратний в плані центральний зруб у поєднанні з невеликими квадратним бабинцем і прямокутною апсидою). Нава перекрита зімкнутим зрубовим зведенням, завершеним ліхтарем. Низький восьмерик, що підтримує зведення, має в південній і північній гранях поодинці фігурному вікну, чотирипелюсткова форма яких утворена поєднанням дуг, що спираються кінцями на плічки, - мотив, широко поширений в кам'яному будівництві України XVIII в.
У інтер'єрі простір нави заввишки розкритий до завершення ліхтаря і об'єднаний з бабинцем дуже високим вирізом, напівциркульна арка якого спирається на напівколонки з профільованими імпостами. Дзвіниця дерев'яна, двох'ярусна, рубана, рівнощироки четверик на четверику, завершена вузьким восьмигранним шатром з вінчаючою маківкою. Дверний отвір і отвори другого ярусу декоровані полуциркульными сандрікамі на пілястрах. Обшивка зрубів горизонтальна, без нащільників.

            Церква Вознесіння Господнього УГКЦ

Розташування: знаходиться поблизу СЗОШ № 5, Дубенського будинку матері та дитини, Дубенської міської поліклініки та Дубенської дитячої поліклініки.

Адреса: м. Дубно вул.. Пушкіна, 1

(код) телефон, факс, e-mail, сайт  Сайт парохії Вознесіння Господнього м. Дубно - http://dubnougcc.org.ua/index.php/pro-nas тел.380679875404

Ел. пошта dubnougcc@gmail.com

Години роботи: згідно розкладу богослужінь

СУБОТА
 09.00 – ЛІТУРГІЯ ЗА ПОМЕРЛИХ
ЗУСТРІЧ З МОЛОДДЮ
18.00 – ВЕЧІРНЯ, ПЕРЕГЛЯД ФІЛЬМУ
НЕДІЛЯ
08.30 – ВЕРВИЦЯ
09.00 – ЛІТУРГІЯ, БЛАГОСЛОВЕННЯ СІМЕЙ
11.00 – ЛІТУРГІЯ ДЛЯ ДІТЕЙ І БАТЬКІВ, БЛАГОСЛОВЕННЯ ДІТЕЙ 

   

Коротка історична довідка:
Релігійна громада Вознесіння Господнього УГКЦ, що знаходиться в м. Дубно, була зареєстрована 6 травня 2006 року Божого. Ключову ініціативну роль у заснуванні громади відіграло подружжя Івана та Любові Кмітів, які у зв’язку з відсутністю нашої церкви в місті Дубно їздили на Богослужіння у м. Кременець. Адже в Кременці активно розвивалася та діяла парохія УГКЦ, якою опікувався о. Йосиф Мандро, адміністратор храму Різдва Пресвятої Богородиці. Доцільно згадати, що фундаментальну місіонерську роль у заснуванні парохії в м. Дубно безпосередньо виконував і  митрополит Тернопільсько-Зборівський Кир Василь Семенюк, оскільки благословив о. Йосифа Мандро (який належав до клику митрополії) опікуватись молитовним життям вірних цього міста.

  Перший рік свого богослужбового життя вірні збиралися в невеличкій однокімнатній квартирі, яка відігравала не менш важливу роль для формування громади, як сіонська горниця для апостольської спільноти. Однак вже в наступному 2007 році (27 липня) завдяки клопотанню парохіян, місцева адміністрація надала громаді в тимчасове користування земельну ділянку під будівництво храму. Перехідну роль у богослужбовому житті громади з житлового помешкання до повноцінно облаштованої молитовної споруди, протягом жовтня 2007 року, виконувало орендоване приміщення. Оскільки вже 28 жовтня 2007 року преосвященнійший владика Богдан (Дзюрах) освятив місце для майбутнього храму та новозведену каплицю, яка власне і забезпечувала всі молитовні та обрядові потреби громади.

  Наступний етап формування та розвитку парохії, був позначений включенням її в територіальні межі створеного в 2008 році Луцького екзархату на чолі з екзархом Кир Йосафатом (Говерою). Саме тому 1 березня 2009 року місцевий архиєрей призначив адміністратором парохій о. Романа Бобесюка, який гідно продовжив місіонерські старання свого попередника о. Йосифа.

  Позитивним знаком, для популяризації греко-католицької громади серед жителів міста, сприяв факт зведення місцевою владою (листопад 2009 року) на теренах земельної ділянки, якою послуговувалась парохія, пам’ятного знаку жертвам Голодомору 1932-1933 років. Практично паралельно з подією відкриття пам’ятника закінчувалось будівництво фундаменту для храму. Вподальшому за час зимового періоду 2009 – 2010 років було остаточно приготовано проект дерев’яного храму та зібрано всю необхідну документацію.
 Однак попри прогресивний період будівельних робіт в житті парохії відбувались не менш інтенсивні започаткування для розвитку духовного та харитативного аспектів. Так протягом 2010 року було засновано спільноту «Матері у молитві» (квітень 2010), молодь парохії взяла участь у катехитичному таборі в м. Шацьк, а всі бажаючі відвідали відпустові місця як України, так і Європи.

 Духовне зростання громади синхронічно виражалось у її зовнішньому вираженні, яке головним чином окреслювалось у зведенні святині. Так вже з приходом весни (13 квітня) 2010 року відбулось безпосереднє будівництво стін храму. Проект храму розроблений п. Романом Суликом (м. Львів) втілювала бригада з м. Богородчан (Івано – Франківська обл.) під керівництвом п. Ярослава Мазура. Так вже 11 червня 2010 р. отець Роман освятив хрести, які увінчали ревні старання будівельників та парохіян. До кінця червня також було забезпечено внутрішній побут храму  (3D екскурсія храмом), оскільки потвердили ескіз іконостасу, престолу та кивоту. Варто зазначити, що головними фундаторами святині стало подружжя Кмітів, які вже залишили не меншу печать в історії заснування нашої Церкви в м. Дубно.

  В тому ж таки 2010 році (24 жовтня) відбулося освячення храму в честь Вознесіння ГНІХ, яке очолював преосвященний владика Йосафат у співслужінні священнослужителів з різних єпархій УГКЦ.

  Важливими адміністративними кроками 2010 року було переоформлення земельної ділянки в постійне користування громади УГКЦ, відкриття банківського рахунку, затвердження нової редакції статуту парохії, потвердження проекту парохіяльного будинку розробленого п. Ольгою Супрун та потвердження проекту дерев’яної дзвіниці.

  На даний час при парафії почила функціонувати недільна школа для дітей. Також створено численні молодіжні та молитовні спільноти серед яких: Вівтарної дружину, Марійської дружину, УМХ, Обнови, гуртока з читання Святого Письма та спільнота Живої Вервиці.

   Свято-Вознесенська церква УПЦ КП  середина XIX ст.

Розташування:  мікрорайон  Підборці

Адреса: м. Дубно вул. Підборці, 92, м.
Години роботи: згідно розкладу богослужінь

Коротка довідка:

Церква розташована в мікрорайоні м. Дубно – Підборці, колишнє село  Підборці, першу датовану згадку має в  1448 році. В  1592 році тут був заснований Свято-Вознесенський 
жіночий монастир, а дерев`яний Свято-Вознесенський храм побудований на місці старої базиліанської церкви на кошти від казни в  1850 році, разом із дзвіницею. Тут розміщувалась церковно-приходська школа.

 Свято-Вознесенський храм УПЦ МП 

Розташування: зупинка ГАП, поблизу знаходяться ресторани «Асторія» та «Тарас бульба».

Алреса: вул. Миру, 6

Години роботи :  згідно розкладу богослужінь 

Історія храму:

4 березня 1995 року Свято-Вознесенська церква  на вулиці Підборці перейшла під управління Київського патріархату.  Більше десяти років йшла боротьба в судах за храм, який був незаконно захвачений громадою УПЦ (КП), але все було марно.

Протягом цього періоду, громада УПЦ (МП) молилася, спочатку в гаражі, а потім в хатині священика.

23 травня 2007 року було розпочато будівництво нового храму.

9 серпня 2007 року в день пам´яті вмч. і цілителя Пантелеймона архієпископ Рівненський і Острозький Варфоломій  звершив чин освячення закладного каменя під будівництво храму, а 27 листопада 2010 року, в день пам'яті апостола Филипа храм було освячено і почались регулярні служби Божі . При храмі діє недільна школа. Дитячий хор недільної школи разом з церковним хором бере участь Богослужіннях.

Чин освячення храму звершив архієпископ Рівненський і Острозький Варфоломій, керуючий Рівненською єпархією.

Настоятелем храму від початку є протоієрей Миколай Кириченко .

        Собор Різдва Пресвятої Богородиці УПЦ КП

Розташування: зупинка Тарний комбінат
Адреса:  м. Дубно вул. Полуботка, 17  
Телефон: (03656) 3 31 74    моб. (+38) 096 652 22 67

Сайт:: http://soborboogorod.at.ua/
VК: https://vk.com/club45958434
Е-mail: bgrdicsbr09@ukr.net 
Години роботи: згідно розкладу богослужінь

 Коротка історична довідка:

Собор Різдва Пресвятої Богородиці початково розташовувався в селі Страклів, яке в 1975 році ввійшло до складу Дубна. У 1665 році власниця села Анна Пузина заснувала  православний Різдво-Богородичний монастир, тоді ж було зведено храм. Анна цим самим зробила виклик римо-католицьким ієрархам та польським магнатам, які все робили для того, щоб окатоличити і ополячити наш народ.
 Після своєї смерті Анна Пузина заповіла свої статки на користь обителі, яка повинна була відстоювати інтереси місцевих православних від католицької експансії.  При монастирі діяла духовна школа, яка справляла великий вплив на свідомість і освітній рівень селян. Їх національна і релігійна свідомість дедалі зрозстала, про що свідчать історичні джерела 20-30-х років 20 ст., коли в селі дуже активно діяла "Просвіта", а в храмі правилась служба Божа рідною мовою.
 Монастир перестав існувати в кінці XVIII століття, а храм перетворився на парафіяльний.
Церкву звели місцеві волинські зодчі у стилі, який поєднує риси візантійського архітектурного стилю з українським бароко. Храм мурований, пятикупольний, в плані - хрестоподібний, має чудовий багатоярусний мистецько - різблений іконостас з іконою Богоматері, інші цінні ікони, чаші, богослужбові книги. Все це дарувала княгиня Анна в пам'ять про свого чоловіка. Але оскільки монастирські будівлі були дерев'яні, і тому вони стали легкою жертвою часу та людської байдужості в прикінцевий унійний період.
Поруч з церквою стоїть висока мурована дзвіниця.

   Собор Покрови Пресвятої Богородиці      УПЦ КП

Розташування: зупинка Волиця

Адреса: м. Дубно вул. Заводська, 1

Години роботи: згідно розкладу богослужінь

Коротка історична довідка : 
У Дубно окрасою мікрорайону цукрового заводу є Свято-Покровський собор. Велична споруда храму добре помітна всім, хто прямує тутешньою трасою у бік Тернополя. Дата заснування 14.10.1991р. У квітні 1991 року в Будинку культури цукрозаводу зібрався схід жителів селища цукровиків, на якому було прийнято рішення просити дозволити будувати храм Божий в нашій окрузі. На цьому ж сході створили Парафіялдьну раду із 30 чоловік та ревізійну комісію..

14 жовтня 1991 року, на Покрову Пресвятої Богородиці на будівельному майданчику вдбулося закладення фундаменту майбутнього храму.

 Зтого часу розпочалось будівництво храму. Кошти для спорудження  собору були наданні згідно рішення правління цукрового  заводу  Корилкевичем  Данилом Михайловичем, як тодішнім директором.

 Перша служба відбулась 14 жовтня 1993 року під час святкування Покрови Пресвятої Богородиці, вдруге відправа відбулась на Водохреще 19 січня 1994 року.

 Від Благовіщення, 7 квітня 1994 року у храмі почала відбуватись регулярна служба Божа (поки що в недобудованому, без іконостасу й підлоги).

28 серпня 1994 року був звершений чин освячення церковних дзвонів. 8 церковних дзвонів підняли і закріпили на дзвіниці.

Будівельні роботи продовжувались. З дуба встановили каркас іконостасу, засклили вікна кольоровими шибками, встановили вітражі у вікнах західного боку собору та двосторонні металеві сходи на хори. Протягом  1994 року будівельні  роботи майже всі були завершені.  А в 1995 році завершився розпис храму. В 2007 р. здійснено позолоту центрального куполу Свято-Покровського собору.

14 жовтня 2012 року, в день Покрови Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії, на запрошення архієпископа Рівненського і Острозького Іларіона, Рівненщину із Первосвятительським візитом відвідав Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет. В цей день Святійший Владика очолив Божественну літургію у Свято-Покровському соборі м. Дубно.