26 листопада 2022 року - 90-ті роковини Голодомору 1932-1933 років.

Щорічно в четверту суботу листопада в Україні та світі вшановують пам'ять жертв Голодоморів.

Голодомор 1932-1933 року відбувався на всій території радянської України, а також на Кубані і Поволжі, де проживали українці в той час. Масовий голод був у Казахстані, на Південному Уралі і в Західному Сибіру. Найбільше українців, згідно з демографічними даними, загинули на території сучасних Київської, Харківської, Сумської, Полтавської, Дніпропетровської, Чернігівської, Вінницької, Житомирської, Одеської областей.

На той час землі Волині, Галичини та Західного Поділля входили до складу Польщі, Буковини — до складу Румунії, а Закарпаття — Чехословаччини. Тому голоду тут 1932-1933 року взагалі не було.

Вшанування пам'яті жертв сталінського режиму нині відбувається під час повномасштабної війни Росії проти України. Знову проти українців росіяни застосовують геноцидні практики. Адже Росія в цій війні переслідує ту саму мету, що й під час Голодоморів — знищити українську ідентичність і націю. Трагічні події сьогодення наочно показують нам всім, що дуже важлива жива пам'ять всіх жертв.

Бібліотека приєднується до акції "Запали свічку" та пропонує для читання літературу даної тематики.

Джерело: https://tsn.ua/.../26-listopada-2022-roku-v-ukrayini-i...

« Краса та здоров’я: зачіски для жінок »

 

Кожна представниця прекрасної статі прагне завжди виглядати чудово, і в цьому бажанні немає нічого дивного. Адже ні для кого не секрет, що зовнішність має значення як для оточуючих, так і для самого себе. Але як виглядати краще? Звичайно ж, існують найрізноманітніші косметологічні процедури, які допоможуть триматися на рівні. Але що робити, якщо на постійне відвідування салонів краси і модних дорогих бутиків немає ні грошей, ні часу? Є деякі секрети, які допоможуть досягти бажаної мети.

З чого почати ?

Гардероб

Ні для кого не секрет, що зустрічають по одягу. Саме тому ваш гардероб вкрай важливий — не варто його недооцінювати.  Запам’ятайте: одяг має  підкреслювати достоїнства вашої фігури і маскувати недоліки. Не варто сліпо гнатися за модою, так як вона мінлива. Якщо вам не йде коротка спідниця, просто не носіть її. Пам’ятайте, що одяг повинен підходити вам як за фасоном, так і за кольором.  Продумуйте всі можливі комбінації  І не  забувайте про аксесуари — сумочки, сонячні окуляри, шарфи, сережки, браслети та взуття допоможуть створювати вам все нові і нові образи.

Макіяж

Безумовно, макіяж — ще один спосіб підкреслити природну красу. Золоте правило : макіяж завжди знімайте на ніч і не перестарайтеся з ним — все повинно бути в міру і наближене до природнього.

Зачіска

Гарна зачіска здатна повністю перетворити жінку, зменшити вік, підкреслити виразні риси. Вибирайте ті стрижки, укладання яких не вимагатиме від вас занадто багато часу або якихось спеціальних умінь. Попросіть знайомого перукаря або стиліста навчити вас правильно укладати волосся. І, звичайно ж, не забувайте, що вашій шевелюрі також потрібен відповідний догляд.

Користувачка бібліотеки Яна Вахерова, перукар і стиліст за професією,  доброзичливо погодилась прийняти участь у заході «Краса та здоров’я: зачіски для жінок »

Вона розповіла про відповідність стрижки до овалу обличчя та провела майстер – клас з щоденного укладання волосся.

Свято міста.

З 2000-ного року ми відзначаємо свято міста. Тоді Дубно відзначало 900 років. Покровителем міста є Пророк Ілля, храм якому знаходиться в центрі міста. 2 серпня міське свято обє”днувалось із  престольним  і  розпочиналося зі служби в Свято-Іллінському соборі  та продовжувалося  різними заходами в місті. Нині війна. Тому, заради безпеки громадян, великі святкування не відбуваються.

Дубно відоме з 1100 року.

Перша згадка про нього зустрічається в Іпатіївському літописі

Ще один раз Дубно згадується у літописі під 1149 році у зв'язку з перебуванням на Волині Юрія Долгорукого. Проте 1100-й рік не є датою заснування. Археологічними розкопками кінця XIX — дев'яностих років XX ст. доведена більш давня дата появи міста.

Під час князівських міжусобиць і боротьби за великокняжий престол місто переходило з рук в руки. І так продовжувалось аж до самого нашестя татар на Волинь. У 1240 році Дубно зруйнували монголо-татари. Після смерті Данила Галицького Луцьким уділом, до складу якого входило Дубно, володів Мстислав Данилович. У 1340 році Волинь, у тому числі й Дубно, ввійшла до складу Литви.

На основі жалуваної грамоти Ягайла від 4 листопада 1386 року Федір Острозький отримує місто Острог з округом Острозьким, до складу якого входило Дубно.

Князь Костянтин Іванович Острозький побачив перспективу Дубна як міста і в 1492 році звів кам'яний замок вище за рельєфом. Укріплене замком місто забезпечувало військовий захист краю, а власнику — доходи від торгівлі. Вибір місця для нового замку виявився вдалим, бо вже тоді він був неприступним.

3 червня 1498 року власник міста Костянтин Острозький отримує від Литовського князя Олександра грамоту про надання Дубну статусу міста, а у 1507 році король польський Сигізмунд І дарує Дубну магдебурзьке право. На основі якого: «Село Дубном зване зробити містом… …обсадити людьми і торги мати кожну п'ятницю, а ярмарок — кожного року на Спаса».. Середньовічне Дубно було одним з найбільших культурних центрів Волині.

При тутешніх монастирях жили й працювали видатні вчені, літератори, церковні діячі — Мелетій Смотрицький, Касіян Сакович, отець Віталій, Іов Залізо (згодом Іов Почаївський). Ігумен Хрестовоздвиженського монастиря о. Віталій тут 1604 року переклав з грецької книгу «Діоптра…», а Ієромонах Арсеній у 1539 — 1566 роках створив відоме Дубенське Четвероєвангеліє.

Детальніша інформація про місто, історію, події, архітектурні та сакральні пам”ятки за посиланням: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%83%D0%B1%D0%BD%D0%BE

 

+

Мудрість здорового способу життя

Основні правила вже давно сформовані та всім відомі.

Настрій – це передумова. 

Психологічні настанови у тілесних справах дуже важливі, й краще працюють позитивні, аніж негативні. «Я зробив це, я молодець, я зможу і далі» – чарівні слова, що примножують ефект.

Бадьорий ранок.

Це ранкова зарядка, водний баланс (стакан води перед сніданком)  та правильний сніданок (вівсянка, йогурт без добавок – плюс трошки горішків, жменя ягід і подрібнений банан), тобто корисне замість шкідливого.

Правильне харчування.

Складні дієти не завжди безпечні, та й далеко не всім потрібні.
Головне тут:
– харчуватися різноманітно;
– додержуватися розумного розподілу;
– не переїдати.

Фізична активність.

Рухатися треба – про це скажуть не лише фізіотерапевти, а й власні серце й судини, м’язи й кістки, хребет і фігура, настрій і енергія.
Невеликі, але регулярні навантаження набагато корисніші, ніж навпаки.
Інтенсивних навантажень (силових тренувань у спортзалі) достатньо двічі на тиждень. Щоденного руху – якомога більше. Діставатися на роботу велосипедом, пройтися замість маршрутки, піднятися сходами замість ліфта – все на здоров’я. Якщо ви цілий день працюєте за комп’ютером, корисно просто встати і походити кожні півгодини.

Але, якщо ви працюєте весь день фізично важко, то тоді найпотрібніша практика – це просто відпочити. Прийняти теплий душ і полежати буде набагато корисніше, ніж додатково навантажувати організм, що вже й так перебуває на грані

Розпорядок дня.

Головне тут:
– приблизно однаковий час для основних дій (підйомів, приймання їжі);
– ефективні проміжки часу для різних видів діяльності і бездіяльності (скажімо, виконання складних завдань вам ліпше вдається до полудня, тому краще не відкладати їх на вечір);
– достатня кількість сну (не менше ніж сім годин);
– чергування періодів активності й відпочинку (попрацював – зробив паузу).

І не менш важливо дбати про себе, прислухатися до себе і любити себе.

З цієї тематики  бібліотека підготувала виставку книг «Мудрість здорового життя».

Бібліотека  рекомендує своїм користувачам виставку книг «Мудрість здорового життя» і запрошує до перегляду літератури цієї тематики.

 Джерело: https://eventukraine.com/health/mudrij-pidhid-do-zdorovogo-sposobu-zhittya/

День Конституції України 2022

28 червня 1996 року о 9 годині 18 хвилин, після майже доби безперервної роботи, Верховна Рада ухвалила і ввела в дію Конституцію.

День Конституції України — це державне свято, історія якого  супроводжувалась довгими обговореннями та дебатами. Тоді, у ніч на 28 червня, парламент прийняв Конституцію незалежної України. Документ отримав підтримку двох третин депутатського корпусу (315 народних депутатів). У ньому визначалася сильна президентська влада, гарантувалися права приватної власності, затверджувалися нова державна символіка, статус української мови як єдиної державної, Крим визнавався автономною республікою в складі України.

Цікаво, що Україна, як незалежна держава, прожила без власної Конституції практично п'ять років і стала останньою з пострадянських країн, де прийняли Конституцію – основу української держави, де написано, що країна існує для людей, але не навпаки. 

Цього року свято День Конституції України припадає на вівторок. У мирний час це був вихідний день. Однак війна внесла свої корективи. У зв'язку з тим, що воєнний стан було продовжено до 23 серпня 2022 року вихідного не буде. Ми  вітаємо своїх користувачів з цим важливим днем для всієї України і пропонуємо книжкову виставку літератури «Основний закон нашої життя» та тиждень безкоштовного запису до бібліотеки.

"Автор, чиїх книжок найбільше викрали з магазинів".

         
       Василь Шкляр народився 10 червня 1951 року під волоським горіхом у Холодному Яру (село Ганжалівка Лисянського району Черкаської області). 1963 року родина переїхала до міста Звенигородка, де 1968-го закінчив середню школу зі срібною медаллю. Того ж року вступив на філологічний факультет Київського університету ім. Т. Г. Шевченка, де завершив навчання 1973-го. Водночас навчався (за обміном студентів) на філологічному факультеті Єреванського державного університету – студіював вірменську мову й літературу.

Після навчання рік працював науковим співробітником Центрального державного історичного архіву. Відтак довший час займався журналістикою, завідував відділом прози в журналах "Ранок" та "Дніпро". На порі становлення нашої незалежності у 90-х роках був прес-секретарем Української республіканської партії. Тривалий час перебував на творчій роботі, обіймав посади головного редактора видавництва "Дніпро" та заступника голови Національної спілки письменників України.

Василь Шкляр – член НСПУ, член Асоціації українських письменників, лауреат багатьох престижних літературних премій, володар гран-прі Всеукраїнських конкурсів на кращий роман "Золотий бабай" та "Коронація слова", лауреат премії "Золоте перо", міжнародної премії "Спіраль століть", австралійської премії "Айстра", премії Ліги українських меценатів "Ярославів Вал" та ін. Улюблена літературна відзнака Шкляра – "Автор, чиїх книжок найбільше викрали з магазинів".

2011 року Комітет з Національної премії імені Тараса Шевченка присудив Василеві Шкляру цю найвищу літературну нагороду за роман "Чорний Ворон" ("Залишенець"), однак письменник відмовився отримувати премію на знак протесту проти перебування на посаді міністра освіти українофоба Табачника.

Згодом у Холодному Яру вперше в нашій історії автору "Чорного Ворона" було вручено Народну Шевченківську премію. Грошовий еквівалент нагороди – 260 000 грн. письменник переказав у фонд екранізації роману "Чорний Ворон".

Друкувати свої твори почав ще школярем, з 1967 року. Окремими виданнями вийшли книжки прози "Перший сніг" (1976), "Живиця" (1982), "Черешня в житі" (1983), романи "Праліс" (1986), "Ностальгія" (1989), "Ключ" (1999), "Елементал" (2001), "Кров кажана" (2003), "Залишенець" ("Чорний Ворон", 2009) та ін.

Сьогодні Василя Шкляра називають батьком українського бестселера. Кожен його роман викликає неабиякий резонанс у суспільстві. Тираж "Чорного Ворона" уже сягнув за 150 тисяч. Культовий роман "Ключ" нещодавно витримав десяте видання. Постійно перевидаються романи "Елементал", "Кров кажана".

Письменник володіє вірменською мовою, свого часу активно займався художнім перекладом. Розголосу набула його інтерпретація першого варіанту повісті М. Гоголя "Тарас Бульба", за що "удостоївся" брутальної критики тодішнього російського посла Віктора Черномирдіна.

Твори Василя Шкляра також перекладено багатьма мовами, зокрема англійською, болгарською, вірменською, шведською, словацькою, російською та ін.

У своїй літературній діяльності письменник принципово жодного разу не скористався спонсорською допомогою, не прийняв жодної державної нагороди. УкрЛіб

1 червня - День захисту дітей!

«День захисту дітей» — національне свято, покликане привернути увагу громадськості до проблем дітей. В Україні День захисту дітей відзначають з 1998 року,після того, як 30 травня «на підтримку ініціативи Міністерства України у справах сім'ї та молоді, Всеукраїнського комітету захисту дітей, Національного фонду соціального захисту матерів і дітей "Україна - дітям" та інших громадських організацій », в Києві, президент України Леонід Кучма підписав Указ N 568/98« Про день захисту дітей» яким наказував відзначати його в Україні щорічно 1 червня.Вікіпедія

 Діти – це наше майбутнє, наш сенс життя і наше щастя. Їм краще про війни і ворожнечі дізнаватися з книг і ніколи не бачити ці біди наяву. Нехай для них завжди світить сонце яскраво, життя дарує приємні подарунки, а вночі на чистому і мирному небі сяють мільйони красивих зірочок....