Мобільна виставка "Читай зі смаком"

Дубенська міська центральна бібліотека прийняла естафету проекту «Display – кросинг», який крокує бібліотеками України у 2018 році. Це проект Молодіжної секції Української бібіліотечної асоціації. "Метою проекту «Display – кросинг» є популяризація такого напряму бібліотечно-інформаційної роботи як організація книжкової виставки, акцентування уваги на розробці її дизайну, сприяння професійному спілкуванню та обміну досвідом з даного питання між фахівцями з метою удосконалення виставкової діяльності бібліотек України, пошуку нових ідей та форм" - пише сайт Молодіжної секції УБА.
Мобільна виставка "Читай зі смаком"  розпочала діяти в читальній залі бібліотеки. до уваги користувачів представлено 8 модулів виставки:

1.    Зі смаком калини (українська література)          

2.    Зі смаком сакури (вірші, поезія)

3.    Зі смаком ванілі (книги про моду й красу, дизайн)

4.    Зі смаком малини (книги про почуття)

5.    Зі смаком женьшеню (все про здоров’я)         

6.    Зі смаком кави  (книги у жанрі

   детектив,трейлер)                              

7.    Зі смаком меду та імбиру (класична  література)   

8.   Зі смаком морозива (пригодницька, дитяча література)

 

 

85 років Голодомору

85 років тому наш народ пережив катастрофу, яка могла зупинити життя всієї нації. Голодомор приніс не лише страждання і смерть. Він посіяв страх серед людей. Тільки щирий спомин і чиста пам’ять про усіх полеглих здатна звільнити нас від мороку минулого.
Першими, хто насмілився назвати лихо в Україні 1932-1933 років голодом, були американський історик Джеймс Мейс та журналіст Гарет Джонс. Вони були безпосередніми свідками багатьох смертей в областях України і не могли замовчати злочин, як це приховувало радянське керівництво. Широкого розголосу правди про голодомор людство отримали лише у 80-х роках.
Нині ми віддаємо шану всім померлим від голоду в ті страшні роки. Їх імена назажди вписані в Національну книгу пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні, книгу-меморіал, книгу- пам’ятник нашим землякам.
Запалимо свічки, помолимось в скорботі,
За тих невинних жертв Голодомору днів,
Шануймо рідний край і хліб , що кров’ю – потом
Вирощує народ, щоб кожен ситно жив.
В рамках клубу "Співрозмовник"в бібліотеці проведено історичну годину "Скорботні жнива Голодомору", присвячену 85 річниці глодомору в Україні.

Толерантність – шлях до згоди

У житті людина спілкується з представниками різних національностей, культур, конфесій, соціальних верств, тому важливо навчитися поважати культурні цінності як свого народу, так і представників іншої культури та релігії. Попри все людські стосунки нерідко спричиняють проблеми: непорозуміння, суперечки, конфлікти.

 Щоб запобігти цьому, треба навчитися знаходити спільну мову з різними людьми. «Толерантність – шлях до згоди», стала темою години спілкування з учнями 8-В класу ЗОШ № 6, яку провела міська центральна бібліотека при сприянні завідуючої шкільної бібліотеки Березанської Людмили Миколаївни і класного керівника Дикси Віти Іванівни. Учні прийняли активну участь у конкурсах, а також вчились говорити компліменти один одному. Вірші читали Вікторія Савчук та Ірина Гайдук.

Всеукраїнський день працівників культури та аматорів народного мистецтва

„Культура – простір, в якому проходить все життя людині від народження до смерті”. М.В.Попович

Раніше Всеукраїнський день працівників культури і аматорів народного мистецтва відзначався в Україні 23 березня. Ця дата була встановлена в березні 2000 року Указом Президента України № 484/2000, враховуючи вагомий внесок працівників культури та аматорів у відродження української національної культури, розвиток народної творчості, активну культурно просвітницьку діяльність. З 2012 року, згідно Указу Президента України Віктора Януковича від 30 грудня 2011 № 1209/2011 "Про відзначення в Україні деяких пам’ятних дат і професійних свят" цей день став відзначатися в третю неділю травня і отримав назву "Всеукраїнський день працівників культури та майстрів народного мистецтва". З 2014-го року, відповідно до Указу Президента України від 30 грудня 2013-го року № 717/2013, цей День став відзначатися 9-го листопада, спільно з Днем української писемності та мови.

Українська культура, одна з небагатьох, яка змогла вистояти під могутнім натиском чужих агресивних впливів, зберегти свою самобутність, первозданну чистоту і незамуленість.

Прародителями української культури можна вважати культуру індоєвропейських предків слов’ян, слов’янські культурні джерела, культури Київської Русі – дохристиянську і християнську.

Без сумніву, культурний розвиток народів відбувається в процесі їх постійних взаємовідносин. Чим більше різних впливів акумулює в собі культура народу, тим більш культурним є цей народ.

Українська культура зайняла гідне місце в культурі світовій. Вона розвивалась у взаємовідносинах з культурами Заходу та Сходу, в системі Польсько-литовської держави, українофобському „лоні” царської Росії.

Наслідками цього стали, з одного боку, система освіти і вченість, побудовані на західних зразках, з іншого – приниження української мови як „простонародної” і, в той же час, становлення новоукраїнської літератури, написаної саме цією народною мовою.

І це потрібно розуміти не як парадокс історії, а як закономірність внутрішньої сили української культури, яка мала вагомий вплив на будівництво імперської культури, такі визначальні її напрямки, як література, живопис, наука і музика.

В той же час, не можна применшувати вплив російської культури на українську.

Українська культура проникнута також козацьким нескореним національним духом свободи і вольності.

Не можна оминути увагою феномен „соціалістичної культури”, адже Україна в цей період, не дивлячись на всі втрати, в тому числі і криваві, зробила гігантський ривок в освіті, культурі, науці і техніці. Репрезентацією держави в цій галузі і його культурним розвитком повинно було займатися Міністерство культури України, яке і було створене.

Зараз Міністерство культури реорганізовано в Міністерство культури і туризму України, перевизначені його завдання і обов’язки.

В сучасному українському суспільстві, де культура часто виявляється непотрібною, важливо визначити і стверджувати високі моральні принципи, засновані на тисячолітньому духовному і культурному набутку українського народу, щоб не опинитися на задвірках культурного прогресу.

Джерело: Ділова мова

Свято рідної мови.

О слово рідне! України слово!

Богдана мудрість і Тараса заповіт, 
І гул століть, і сьогодення гомін  
В тобі злилися, як дужий моноліт

      Сьогодні ми говоримо про мову - один із найпрекрасніших Божих дарів. Вже 29 рік  - 9 листопада в Україні відзначається  День української писемності і мови та день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця”. Монах Києво - Печерської лаври Нестор ще на початку ХII ст. разом з іншими ченцями написав один з перших літописів "Повість времених літ". Це найдавніша пам'ятка історіографії та літератури написана церковно-слов'янською мовою.


З часу винайдення писемності фактично почався період документальної історії людства, тому стало можливим не тільки передавати мовну інформацію на відстані, але й закріпити її в часі.

Витоки нашої мови-неньки треба шукати ще в часи становлення Української державності VIII—IX ст. н. е., коли з'явилася потреба в писемно-літературній мові. Ця мова виникла на основі київського діалекту з елементами народно-розмовного мовлення давньоукраїнської нації.
      Після прийняття християнства з кінця X ст. в Київській Русі поширюється церковно-слов'янська мова, яка поступово витісняла давньоруську літературну мову. Тільки жива народна мова могла впливати на церковнослов'янську, надаючи їй своїх неповторних рис.

     Вперше українську народну мову було піднесено до рівня літературної наприкінці ХVШ століття з виходом у 1798 році першого видання “Енеїди” Івана Котляревського, який вважається зачинателем нової української літературної мови.

Відомий український педагог  В.О. Сухомлинський писав: 

"Мова - це віконце, через яке людина бачить світ".
Отже, чим багатша мова - тим багатший духовний світ, тим вища моральна і духовна культура. 

Цій темі присвячено свято мови "О.Прекрасна рідна мово - краю отчого краса" , що відбулося у Дубенській гімназіїї №2. Учасників масового заходу почули   цікаву розповідь про виникнення та розвиток рідної мови, про її історичну і державну важливість, її милодійність, харизматичність та чарівність. Зустрілися з українською письменницею Любою Пшеничною. Пісні про мову та Україну виконували Галина Мосійчук та Марина Пекарськаю.

Організатори масового заходу: Дубенська центральна міська бібліотека. бібліотека-філія №1 та бібліотека гімназії №2.