Чеські некрополі.

Чехія - чудова країна в центрі Європи, із дивовижною столицею Прагою, яка вражає кожного туриста помпезністю веж, історичним подихом Карлового мосту та величчю Собору Святого Віта. На даний час Прага - друге місто в Європі по кількості туристів після Парижу , а Чехія на сьомому місці по рівню проживання населення. І нам важко повірити, що колись чехи, збирали свої пожитки і вирушали на пошуки кращого життя на нашу рідну землю, колишню Волинську губернію. 

Чеслав Хитрий і Антоніна Пономаренко.

У другій половині ХІХ ст. відбувалося масове переселення чехів у Подільську і Волинську губернії, яке розпочалося наприкінці 60-х  початку 70-х років після затвердження Олександром ІІ постанови Комітету Міністрів «О водворении Чехов на Волыни». Переселеним сім’ям, згідно цієї постанови, після прийняття російського підданства, надавались пільги на придбання землі, звільнення від оподаткування та служби в армії.
Згідно перепису населення у 1921 році на Волині проживало 25 200  чехів, які проживали колоніями у південній частині Волині. Це і є територія теперішнього Дубенського, Млинівського, Демидівського районів Рівненщини та південних районів Волинської області.
У 1878 році у Волинській губернії проживало 13255 чехів. Найбільше їх проживали у Дубенському повіті  - більше 5000 чоловік, а в 1912 році – 10639. 

Марія Кравчук, вчитель української мови Білогородківської ЗОШ.

Чехи проживали в багатьх селах : Семидуби, Мирогоща, Молодаво, Привільне Білогородка, Софіївка та ін. В Дубні мешкало найбільше чехів з усіх волинських міст. Поселення їх було у Страклові. Колись це було село, а тепер частина  міста  з назвою Чеський  Страклів.
На виділених землях, чехи викорчовували ліси, обробляли землю, будували будинки, висаджували сади, вирощували хміль тощо. Нині в Дубні є житловий масив Хмільники. Саме на території прилеглих земель простягалися великі за площею хмільниці чехів Валека та братів Вентурів. В місті було 6  хмелярень, які євреї орендували в чехів. У ті часи хміль високо цінувався на ринку.
Механічна майстерня чеха Кроуба , що виготовляла сільськогосподарський інвентар і металеві предмети домашнього вжитку сприяла створенню  в Дубні ливарно-механічного заводу. Слюсарні майстерні чехів  Зузанда,  Мартінека, Фіхтерла виготовляли борони, плуги та інші знаряддя праці.

Чеслав Хитрий і Емілія Куроченко.

Ще в Дубні існував завод чеха Кашпера, який виготовляв черепицю, бетонні блоки для будівель, круги для колодязів тощо.
Чехам Дубна також належали цехи по виготовленню ковбасних  та кондитерських виробів, пекарні, де випікали хліб та хлібо-булочні вироби. Славилися тістечка та інша здоба, яку подавали до кави ,чаю чи какао у чеських кафе. Свою продукцію чехи також продавали у власник магазинах. Власником найбільшого ресторану в місті Дубні також був чех на прізвище Морава. Існували великі чеські колонії  у Варковичах, Семидубах, Мирогощі, Вовковиях, Малині, Глинську …
Спливав час, старе покоління змінювало нове, яке вже вважало Волинь своїм рідним краєм, своєю малою Батьківщиною.  Вони теж займалися промисловим виробництвом, пивоварством , кулінарією,  будували школи, лікарні, висаджували парки, писали вірші, співали, танцювали і разом з українцями захищали рідну землю у Другій світовій війні. Але восени 1945 р. почалися переговори між урядом ЧФСР та СРСР про переселення чехів з Волині назад на  історичну батьківщину.  В липні 1946-го Йосип Сталін на особисте прохання президента Чехословаччини Едварда Бенеша підписав договір. Перший транспорт із Дубна виїхав 30 січня 1947 р., а операція повернення чехів на батьківщину тривала 109 днів. Переселилося понад 33 тис. осіб.
Але борозна, виорана чехами  півтора століття тому,  в українській історії залишиться назавжди. Так і в історії нашого краю назавжди лишилися іх надбання, культура, архітектура та чеська етнічність. 

Увіковіченню чехів присвятив свою неоціненну працю  «Чеські некрополі біля Дубна і не тільки» Чеслав Хитрий, невтомний дослідник з Рівного, який зазирнув на чеські поховання на Дубенщині, Здовбунівщині, Млинівщині, Демидівщині, описавши чеські могили, унікальні пам’ятки, які зберегли їх нащадки до наших днів.
У Дубенській центральній районній бібліотеці відбулася тепла зустріч Чеслава Івановича з учасниками заходу, де зібралися члени чеського товариства «Стромовка», його голова Антоніна Пономаренко, Емілія Куроченко, донька Йосипа Тенглера, відомого чеха в Молодаві, письменники Пшеничні, працівники бібліотек, шкіл, Дубенського історико-культурного заповідника та гості.. Автор подарував бібліотекам свою книгу з особистим підписом та
розповів про історію її створення.