Сезон зимових свят в Україні розпочинається ще в грудні. Це найцікавіші і найбагатші свята, особливо для малечі, з ялинками, подарунками та казковими героями.
Його початком слугує День святого Миколая, а згодом починається новорічно-різдвяний період.
Щодо Різдва, то тут є кілька варіантів – одні святкують його 25 грудня – за григоріанським стилем. Інші – 7 січня, як це заведено, за юліанським календарем.
Раніше українці святкували прихід нового року з 13 на 14 січня, тобто після Різдва.
Дату святкування змінили у 1918 році, щоб зустріти початок року разом з іншими країнами Європи – за григоріанським стилем.
Проте давня традиція не зовсім забулась, тому 13 і 14 січня, на Меланки і Василя, свято збереглося під назвою Старий Новий рік.
Велика частина зимових традицій припадає саме на Різдво. При цьому багато традицій було пов'язано не тільки з днем Різдва, а й Cвятвечором, який проходить напередодні. До свят хата мала бути чисто прибраною і святково декорованою.
Хату прибирали, вішали на ікони вишивані рушники, робили витинанки у формі сніжинок чи геометричних узорів, прикрашали ялинку, часто невеликими червоними яблуками і горішками, – щоб було святково, урочисто і створювало атмосферу свята.
Важливим елементом декору також є Дідух – один з основних символів Різдва. Його ставлять на найвидніше місце – на покутті, біля столу, де стоять ікони.
Дідух – це житній, пшеничний або вівсяний сніп, іноді з квітами, який символізує урожай та добробут і є оберегом роду. Поряд на сіні ставлять в посудині кутю, накриту хлібиною.
На святковий стіл спочатку традиційно кладуть сіно чи солому, зверху насипають трохи зерна й покривають скатертиною. По кутках столу під скатертину кладуть по зубчику часнику, який буде оберігати сім’ю від хвороб та злих сил. На покритий стіл ставлять кутю і пісні страви.
Святий Вечір традиційно розпочинається молитвою за здоров’я живих і упокій мертвих. Господар першим сідає за стіл, запалює різдвяну свічку й благословляє вечерю, після чого куштує кутю і роздає її родині.
Після куті вже можна переходити до інших страв — риби, грибів, борщу, вареників, тушкованої капусти, картоплі, узвару тощо.
На Півдні України досі збереглася традиція відносити святу вечерю своїм хрещеним. Зазвичай у кошику несуть трохи куті, калачі, цукерки. Ті, в свою чергу, дають діткам гроші й солодощі.
А вранці, наступного дня, люди радісно вітаються фразою «Христос народився!», а у відповідь чують — «Славімо його!». У цей день прийнято ходити до церкви на святкову молитву, а також в гості до родичів, знайомих та друзів, колядувати, піснями славити Боже Дитятко та господарів.
