середу, 22 березня 2023 р.

Всеукраїнський тиждень читання

Український Інститут Книги спільно з Міністерство культури та інформаційної політики України оголосили  другий всеукраїнський Національний тиждень читання, до якого активно долучилася і наша бібліотека.

У ці дні в  бібліотеці відбуваються різноманітні заходи, спрямовані на популяризацію серед підростаючого покоління культури читання та книги, знайомство зтворами вітчизняної та світової літератури. Водночас привертається увага і до бібліотеки загалом, як сучасної інформаційно-комунікаційної платформи, джерела актуальної інформації та змістовного дозвілля. Серед заходів, що підготувала бібліотека - зустрічі з письменникамита, презентації, виставки, бесіди історичні, краєзнавчі та лцтературно-музичні години Основною метою кожного заходу є створення комфортної та сприятливої атмосфери для залучення молоді до активного і свідомого читання.  


21 березня - Всесвітній день поезії! «Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі» - вислів Ліни Костенко.Хіба можна сказати краще про поетичне слово? Адже саме у віршах можна висловити все , що таїться у серці й думках, відображати і довколишню красу і власні почуття.

19 березня Ліні  Костенко виповнилося 95. Її вважають генієм слова, залізною жінкою та живою легендою, а її біографія є прикладом для мільйонів українців та невичерпним джерелом мудрості.

Твори Ліни Василівни майже ідентичні за поетичною римою та глибиною змісту віршам українського  пророка  – Тараса Григоровича Шевченка, 209 річницю від дня народження якого відзначали  нещодавно  Шевченківськими читаннями.

Тож ,в рамках Тижня юнацького читання, відбулося літературна зустріч «Поезія - мова душі»,де, крвм згаданих письменників, читалися вірші Люби Пшеничної та Сергія Рачинця , які завітали до  читальної зали бібліотеки ліцею №8 і разом з ліцеїстами, вчителями та бібліотекарями  читали вірші  та вели розмову про сучасну поезію.




Літературно-узична година «Пісні джерельного краю» - присвячена 80-ти річчую від дня народження Василя Горностая – композитора, заслуженого діяча мистецтв України, директора Дубенського училища культури та 95-ти річчю від дня народження Ганни Катанаш – педагогині , заслуженому працівнику культури, керівниці народної художньої капели Дубенського будинку культури.

Все життя цих людей повзане з музичною творчістю.

Василь Пркрпович Горностай народиввся 22 беррезня 1938  року в селі  великих мошкіівцяхх Андрушівського району Житомирської області. Творчий шлях композитора розпочався з Житомирського музичного училища ім. В. Косенка, яке він закінчив у 1961 році. Згодом навчання в Донецькому музичному педагогічному інституті, який закінчив 1969 року. У 1965—1970 роках був  директором Черняхівської дитячої музичної школи, 1970-72рр.-- працював педагогом у Житомирі, 1974 - 1998 роках - директором Дубенського училище культури. Водночас відецтв України (Київ). Видав збірку пісень «Пісня джерельного краю» (К., 1991). Василь Прокопович – автор музики до пісень «Погадай мені, циганко», «Збираймось до гурту, козацькії діти», «Шануймося» на слова  О. Богачука. Помер Василь Горностай 6 жовтня 2005 року. Похований у Києві  наміському кладовищі "Берківці".


Ганна Мусіївна Катанаш народилася 10 березня 1928 року у селі Соснівка (Обгів) Дубенського району у родині дяка місцевої церкви. З раннього дитинства вона відвідувала церкву і співала в церковному хорі, тому досконало засвоїла тексти літургій, знала на пам’ять церковний устав, навіть давала поради молодим священикам у питаннях Богослужб.
Г.М.Катанаш працювала викладачем Дубенської музичної школи, де зарекомендувала себе хорошим спеціалістом. А згодом отримала запрошення працювати викладачем хорових дисциплін в Дубенське училище культури.
Музичну освіту одержала у Львівському музичному училищі та Львівській консерваторії ім. Миколи Лисенка. Володіла абсолютним слухом, завдяки чому під час виконаннях мелодій могла виправляти помилки хористів.
Великим досягненням Ганни Мусіївни є створення народної хорової капели при Дубенському районному будинку культури, якою майстерно та професійно керувала 51 рік. Завдяки талановитому керівнику, високий рівень виконавської майстерності було оцінено на Республіканських, Всесоюзних та Всеукраїнських фестивалях. Капела була нагороджена 8 золотими медалями багатьма дипломами та грамотами.
За особистий внесок у розвиток та пропаганду хорового мистецтва Ганна Катанаш удостоєна звання «Заслужений працівник культури України», нагороджена п’ятьма золотими медалями, ювілейною медаллю за сумлінну працю, її ім’я внесено в яскраві сторінки енциклопедії «Жінки в історії України».
З січня 1992 року Ганна Мусіївна стала регентом церковного хору Свято-Миколаївської церкви м. Дубно. Будучи творчою натурою вона постійно змінювала мелодії літургій, знаходила напівзабуті твори та колядки, створювала нові мелодії. Завдяки її таланту і титанічній праці хор став одним з найкращих у Рівненській єпархії УПЦ КП. Без цього хору не відбувалися жодні релігійні і патріотичні урочистості на Дубенщині.


На основі книги , Миколи Пшеничного «Наша родина не байдикувал» в бібліотеці відбулась  краєзнавча година «Священик, якого цікавила археологія», присвячена нашому земляку, відомому священнику, археологу, досліднику, історику - Юрію Шумовському.


Він народився в с.Мирогоща в сім’ї священника. Навчався у Дубенській гімназії та Крем’янецькій духовній семінарії. У 30-тих роках, будучи священником на Волині, одночасно викладав українську мову та літературу в середніх школах та технікумі. По-справжньому зацікавила його конкретна археологія, коли вперше знайшов кілька камінних доісторичних знарядь у своєму рідному селі Мирогощі. Віднайшов рештки палеомастодонта в с. Вілігори біля Рівного. У 1908-1944 роках проживав на Волині (Дубно, Рівне, Мирогоща). Найбільше Шумовського захоплювали археологічні розкопи Африки. Він провів там чимало дослідницьких літ і присвятив Африці кілька своїх книг: «Під гарячим сонцем Африки»(1956 рік), «Посеред джунглів і саван», «З мого побуту в Судані», «Маски муринів (тобто негрів)»та ін.

Юрій Шумовський передав свою величезну колекцію, що збирав впродовж 1920–90–х р.р до культурного заповідника в Дубна. Є почесним громадянином нашого міста.

20 березня минуло три роки з Дня  смерті письменника Миколи Пшеничного, який теж прожив майже все життя у Мирогощі і залишив чималу спадщину літературних творів: вірші, повісті-есе, дослідницькі праці та величезну кількість статтей і розповідей у періодичних виданнях. 

Майже всі його надбання зібрано у біобіблографічному нарисі, якмй підготувала бібліотекар Марія Романюк з допомогою дружини письменника Люби Пшеничної, відомої дубенської письиенниці і поетеси.                          Це видання присвячено Миколі Івановичу Пшеничному, відомому українському письменнику, видавцю, краєзнавцю, громадському діячу, який народився 19 липня 1954 р. в мальовничому селі Молодаві на Дубенщині, де закінчив восьмирічну школу,  потім Дубенську середню школу №1 і факультет філології Рівненського педінституту.

Був директором Каноницької середньої школи , що на Володимиреччині, працював  кореспондентом газети «Червона зірка», з 1990 року — редактором видавництва «Край» в Дубні. 15 років працював науковим співробітником Державного історико-культурного заповідника м. Дубна.  Активно друкувався на сторінках районних, обласних, всеукраїнських видань. Член Спілки письменників України з 1985 року.

Микола Пшеничний – автор різножанрових художніх та художньо-документальних книг: «Сьомий материк» (1982), «Межа» (1986), «Осторога» (1988), «Калиновый рушник» (1989), «Чорно-білий світ» (2001), літературного портрету «Григорій Дем’янчук» (2001), книжки для дітей «Бекана ворона» (2014), повісті-есе «Подзвін Золотої Підкови» (2016), «Для Дубна, для Волині, для України» (2017), науково-краєзнавчих досліджень «Стріляли в правду, молодість, красу…» (2016), «Для Дубна, для Волині, для України»,  «Над Іквою, над рікою», «Сильний, мужній, безстрашний», «Невтомне серце джерела»,  «Собори душ ваших бережіть» та ін.   Твори письменника публікувалися в перекладах російською, білоруською, болгарською, бурятською, тувинською, туркменською та іншими мовами.

До бібліографічного нарису включено бібліографічні описи окремих видань творів з фотографіями книг та анотаціями, публікації в збірниках, газетах та журналах, дослідницькі праці в матеріалах конференцій, відомості про життя та діяльність Миколи Пшеничного, електронні ресурси з озвученими автором творами, статтями про письменника, відео з його участю та фільм про нього. Також світлини з письменником, надані дружиною письменницею Любою Пшеничною.







вівторок, 21 лютого 2023 р.

Міжнародний день рідної мови.

 

Рідна мово! Рідна мово!

Як сопілка калинова,

Мова наших кобзарів.

Рідна мово! Рідна мово!

Пісня неньки колискова,

Шум калинових гаїв.

Раз мені сказала мати:

Можеш мов багато знати,

Кожну мову шанувати,

Та одну із мов усіх,

Щоб у серці ти зберіг.

В серці ніжну і погідну

Збережу я мову рідну!

 У світі налічується приблизно 5 тисяч мов. Для кожного народу своя  мова найдорожча, найкраща, наймиліша.

Наша мова сягає своїм корінням в глибоке минуле. Із сивої давнини бере вона початок. Шлях її розвитку – це тернистий шлях боротьби. Багато, дуже багато жорстоких літ і століть пережила наша невмируща мова. Українська мова функціонує як національна мова українського народу в Україні. Поза її межами наша мова в усній формі поширена в Молдові, Білорусі, Казахстані, Росії. Українською мовою спілкуються українці в Польщі, Чехії, Словаччині, Румунії, Сербії, Хорватії, Угорщині, США, Канаді, країнах Латинської Америки, Австралії. Ознаки української мови фіксуються в пам'ятках, починаючи з найдавніших джерел, датованих XI ст. Існує два погляди на зародження і розвиток української мови як окремої слов'янської: українська мова виникла після розпаду давньоруської мови, у XIVст.; безпосереднім джерелом української, як і інших слов'янських мов, виступає праслов'янська мова, розпад якої розпочався в VII ст.

Сучасна українська літературна мова пов'язується з конкретною датою — виданням «Енеїди» Котляревського у 1798 році. Ще одна дата — 1840 рік, коли вперше було видано твори Т. Г. Шевченка, — можна вважати доленосною: з того часу українська літературна мова стала на важкий, але плідний шлях розвитку і нормативного упорядкування.

Мова – то цілюще народне джерело. Це найдорожчий скарб, переданий нам століттями поколінь. Наше завдання – берегти цей неоціненний дар, примножувати його, не забувати і щиро любити.

 21 лютого  - Міжнародний день рідної мови.

«Наша мова – мова вічної землі, наше слово – слово вічного народу» - під такою назвою сьогодні в бібліотеці  відбулося свято рідної мови. На святі звучали вірші про рідну мову, уривки з творів та пісні. Письменниця Любов Пшенична наголосила на важливості української мови якраз тепер, в період війни, зачитала вірші і побажала всім позитиву, сили і витримки, а педагог Людмила Гайдай познайомила  присутніх з авторськими українськими піснями у власному виконанні. Свято вела Ліна Вовк.











 

 

середу, 15 лютого 2023 р.

Зустріч з ветераном війни в Афганістані..


Щороку 15 лютого в Україні відзначають День 
вшанування учасників бойових дій на території інших держав.

Пам'ятна дата встановлена Указом Президента нашої держави в 2004 році і приурочено до завершення виведення військ колишнього СРСР з території Афганістану 15 лютого 1989 року.

Цього року виповнюється 34-та річниця виведення військ із Афганістану. Ця війна, яка теж називалась військовою операцією, принесла чимало сліз і горя в мирні родини українців. В Афганістані загинули 2572 наших співвітчизники. З 620 тисяч радянських військовослужбовців, які пройшли через Афганістан, 150 тисяч - громадяни України.

15 лютого, в Дубні як і багатьох містах і селах України, ветерани Афганської війни, матері та рідні загиблих під час виконання військового обов’язку в Республіці Афганістан, військовослужбовці, представники влади та громадськості покладають квіти до пам'ятного знаку землякам, полеглим в Афганістані, виносять подяку присутнім ветеранам війни та віддають шану загиблим воїнам.

У бібліотеці відбулася зустріч з воїном - афганцем, нині вчителем історії, краєзнавцем, керівником гуртка любителів шахів Анатолієм Степановичем Пожарським. Він познайомив присутніх з подіями того часу та книгами про афганців Дубенщини і своїми авторськими. 








День дарування книг та День закоханих.

Міжнароий день дарування книг співпадає з Днем закоханих, або Валентинів день який святкується 14 лютого і згадується  цього дня під час літургії  католицькою церквою на честь  християнського священника Валентина, що  жив за часів імператора Клавдія II Готського і, всупереч уазу імператора, продовжував таємно вінчати всіх охочих.  За це його заарештували й ув'язнили під охороною офіцера, прийма́чка якого була сліпою. Священник оздоровив її, а опісля навернув на християнство батька й цілу родину. Довідавшись про це, імператор наказав відтяти йому голову, що й сталося 14 лютогоВікіпедія

14 лютого – це ще й Міжнародний день дарування книг. Він об’єднує всіх, хто любить читати. В цей день дарують книги друзям та незнайомцям, віддають їх бібліотекам, школам, дитячим будинкам, лікарням чи просто залишають твори друку у людних місцях.

Традиційно до акції "Подаруй бібліотеці книгу " долучився мер міста Василь Антонюк та начальник відділу культури Сергій Гавриленко, місцеві письменики Любов Пшенична, Сергій Рачинецт та  родина Евгенії Комісарук, учасник бойових дій в Афганістані Анатолій Пожарський, користувачі та гості бібліотеки. Цього дня та напередодні бібліотеці  дарували  книги, брошури з худохніми творами сучасних українських письменників, наукові та науково-дослідницькі видання, навчальні посібники та книги для малечі. А також гарні вітання та хороші побажання. 

Щиро дякуємо всім, хто завітав до бібліотеки і сприяв поповненню фонду новою змістовною сучасною літературою.

До цієї дати бібліотека проводим акцію "Тиждень безкоштовного запису до бібліотеки", з 13 по 17 лютого 2023 року.



















четвер, 2 лютого 2023 р.

Найпопулярніші книги Ярослава Мельника - відомого українського письменника , філософа, містика, наукового фантаста, уроженця селища Смига.


Ярослав Йосипович Мельник народився 6 лютого 1959 року в селі Смига на Рівненщині. У 1981 році закінчив Львівський університет, а пізніше й аспірантуру Літературного інституту імені Горького в Москві. Після навчання живе і працює в Литві та Франції. Працював автором журналу ЕІІе.

У 1997 році французьким видавництвом Robert Laffont опублікований роман "Les Parias d'Eden" ("Парії Раю") французькою мовою, який отримав схвалення літературних критиків та високу оцінку преси.
Свої твори автор пише багатьма мовами, загалом написав понад 20 книг, більшість яких стали фіналістами "BBC Книга року". За межами України відомий як автор прози, філософських  книг та поезій, західна преса називає його "неосимволістом". Автор відомих романів "Маша, або постфашизм", "Labai keistas namas : 88 романів: філософські мініатюри", "Дуже дивний будинок. 99 романів", "Чому я не втомлююсь жити". Працює також в жанрі драматургії, його п'єса "Імператор" про римського диктатора Калігулу йде в російських театрах з 1998 року. На основі творів автора екранізовані фільми "Говори зі мною", "Вдома у Бога" і "Останній день". Творчість Ярослава Мельника відрізняється філософським підходом, поєднанням наукової фантастики й реалізму. На сьогодні він є одним з найбільш таємничих письменників - містиків. Лауреат престижних літературних премій, багаторазовий переможець конкурсів "Книги року" та "BBC Книги року".

Джерело: https://nashformat.ua/authors/yaroslav-melnyk-books



ЯРОСЛАВ МЕЛЬНИК «Далекий простір».

Категорія: Сучасна українська проза


«Далекий простір» — роман українського письменника Ярослава Мельника; вперше опублікований у видавництві "Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля» 2013 року. Видавництво визначило жанр твору як трилер, а сам автор також як філософська фантастика, також роман має яскраві риси антиутопії.

Передмову до книги написала Марія Матіос. Роман став переможцем літературної нагороди «Книга року ВВС-2013». "Далекий простір" також отримав Премію Валерія Шевчука за кращий сучасний роман року. Роман був фіналістом "Книги року 2009" в Литві.

У 2017 р. "Далекий простір" був виданий у Франції (Видавництво Agullo editions), де став "Книгою року" (премія "Libr'a nous", вибір з 450 романів), потрапивши в довгий, затим у короткий список і, врешті, отримавши звання переможця. У Франції було опубліковано близько 20 рецензій паризьких критиків на роман, в тому числі в таких основних ЗМІ, як "Le Monde", "Le Figaro", "Telerama". "Le Point". "Canard enchaine" тощо. В 2019 р. "Далекий простір" був перевиданий у Франції в престижному кишеньковому форматі масовим тиражем видавництвом "Le livre de poche".

У 2018 р. "Далекий простір" потрапив у фінал основної Європейської премії "Utopiales", яка присуджується за найкращий фантастичний твір, написаний європейським письменником[

У 2019 р. роман перевиданий в Україні у новій редакції видавництвом "Абабагаламага"

З 2018 р. "Далекий простір" включений в обов'язкову програму 11 класу середніх шкіл України

 Той день, коли Габр уперше побачив небо, змінив усе його життя... У світі, заселеному незрячими, влада належить таємничій касті, але про це ніхто навіть не здогадується. Хто вони, ці "вищі люди", що правлять світом? Коли  Габр починає бачити, його мають за божевільного. Кохана відправляє його до Міністерства контролю, яке вилікує його від "галюцинацій". Однак боротьба за істину лише починається... Фантастика (хоча можливо і майбутнє) переплітається із роздумами на теми, які є одними із ключових аспектів нашого життя.

Декілька цитат з твору:
" Іноді слухаєш фільм, а тебе постійно відволікає близький, і ти злишся. Нехай лише в цьому атомі часу, але людина поставлена нижче матеріальної речі. І хіба це відбувається не періодично? То що тоді наша любов?"

"Ми стоїмо перед непростою дилемою: або травмувати на все життя людину безумовною істиною, або взяти на себе тягар приховування істини, залишивши людині її психічне здоров'я і душевне щастя."

Джерело: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%D1%80


ЯРОСЛАВ МЕЛЬНИК « Маша, або IV Rайх»

Категорія: Сучасна українська проза

Шокуюча антиутопія «Маша, або IV Rайх» одного із найсильніших українських письменників Ярослава Мельника уже встигла отримати міжнародне визнання Цей пророчий роман, що передрікає повернення постфашизму, звучить особливо актуально в час, коли Україна бореться з новими нацистами. Поділ людей на вищих і нижчих, приниження людини до рівня тварини, сегрегація — до якої межі може дійти людська жорстокість? На жаль, відповідь прийшла з нашого реального життя — з Бучі, Ірпеня, Маріуполя, Ізюма... Перед вами — нова редакція роману (перша його назва — «Маша і постфашизм»).

2020 року цей роман видало одне з найбільших видавництв Франції Actes Sud і отримала чимало схвальних рецензій у французь­ких провідних ЗМІ: 

«Абсолютний успіх!» (LE SURICATE magazine)
«Твір, від якого стигне кров у жилах, настільки він вражає» (L‘OBS)
«Історія рівня божевільної винахідливості» (USBEK & RICA magazine) тощо.

Джерело:
https://nashformat.ua/authors/yaroslav-melnyk-books


Ярослав Мельник  «Маша, або Постфашизм»

Електронна книга. 

Читати за посиланням: https://moreknig.org/reader/267456/

У гостросюжетному футуристичному романі відомого українського письменника стрімка інтрига й вражаючі сцени, поєднані з боротьбою ідей та сильним гуманістичним пафосом. Це перший в Україні інтелектуальний трилер про витоки людської жорстокості.

Четверте тисячоліття. Журналіст «Голосу Рейху» несподівано закохується в самку стора — одну з істот, які мають людське тіло, але яких не вважають за людей — і стає на шлях боротьби за право сторів називатися людьми. Але чи вдасться герою і його соратникам врятуватися від постфашистів? Вони втікають від переслідування в гори, де на них чекають страшні та романтичні пригоди і вічна туга за людською рівністю та свободою.

Це перший в Україні інтелектуальний трилер про витоки людської жорстокості.

Джерело:
https://nashformat.ua/products/masha-abo-postfashyzm-703222


ЯРОСЛАВ МЕЛЬНИК " Дуже дивний будинок. 99 романів"   2019

Категорія: Сучасна українська проза.

«Дуже дивний будинок. 99 романів» – нова книжка Я. Мельника, в якій він постає як автор прозових мініатюр, – читачу пропонується своєрідна філософія життя: його запрошено подивитися з несподіваної точки зору на себе та на оточення й спробувати відповісти на питання, як зберегти себе, не деградувати у сучасному світі. В мініатюрах досить незвично переплітаються серйозність, ліризм та іронія, деталі побуту, духовність та фізіологія. «Романи» Я.Мельника можуть шокувати своєю відвертістю, польотом думки та уяви, – однак автор лише намагається донести відчуту ним істину...

Відгуки Джерело:
https://nashformat.ua/products/duzhe-dyvnyj-budynok.-99-romaniv-915688


ЗОЯ КАЗАНЖИ, ЯРОСЛАВ МЕЛЬНИК, ВАЛЕРІЙ І НАТАЛІЯ ЛАПІКУРИ
«Палітра смаків». Книга 4..

Категорія: Сучасна українська проза

Нова збірка оповідань серії «П’ять зірок» містить їх аж шість, адже одна зірка являє собою міцні обійми подружжя — це нероздільні співавтори Валерій та Наталя Лапікури. «Палітра смаків» презентує різні тексти, іноді навіть полярні не у плані протиставлення, а за своєю стилістикою і світоглядом. Але в об’єктиві завжди лишається людина, незалежно від часу, в якому вона живе, чи посади, котру займає.

Джерело: https://nashformat.ua/authors/yaroslav-melnyk-books

ЯРОСЛАВ МЕЛЬНИК  «Чому я не втомлююся жити»

Категорія: Сучасна українська проза

Несподівані сюжети! Людина проживає не одне життя в новому, молодому і здоровому тілі; науковець знищує світ, щоби зустрітися з Богом; телерепортер несподівано перетворюється на персонаж твору письменника. А ще: де живе Бог? Що є істина, а що обман?

Джерело:
https://nashformat.ua/authors/yaroslav-melnyk-books




27 січня у світі відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту.

Голокост - період в історії, протягом якого нацисти вбили мільйони євреїв та інших людей через те, ким вони були. Вбивства організувала німецька нацистська партія на чолі з Адольфом Гітлером.

Головною мішенню були саме євреї, серед них було найбільше число жертв. Майже сім із кожних 10 євреїв у Європі вбили через їхню ідентичність.

Нацисти також вбивали інші групи людей, зокрема ромів та людей з інвалідністю. Ще вони заарештовували та позбавляли прав геїв та своїх політичних опонентів. Багато з них померли через умови, в яких їх утримували.

Генеральна асамблея ООН прийняла 1 листопада 2005 року Резолюцію № 60/7, у якій говориться, що «Голокост, який привів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, буде завжди слугувати всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження…». Саме цей документ оголосив Днем пам’яті жертв Голокосту 27 січня. 

Понад 1,5 мільйони євреїв, загиблих від нацистської політики терору, були нашими співгромадянами.

У час німецької окупації в роки Другої світової війни територія України стала одним з осередків численних переслідувань за расовою, етнічною, національною приналежністю та масових страт єврейського населення. Так, за статистикою, серед 6 мільйонів загиблих євреїв від нацистської політики терору понад 1,5 мільйони були нашими співгромадянами.