пʼятницю, 27 листопада 2015 р.

Пам`ять не стерти роками



      Пам'ять — нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Багато сторінок вписа­но криваво-чорним кольором. Читаєш і подумки здригаєшся від жаху. Особливо вражають сторінки, де викарбовано слова про голод. Немає страшнішої смерті, ніж повільна смерть від голоду. А так вмирала майже вся Україна.
      В Україні не було ні війни, ні посухи. А була тільки зла воля одних людей проти  інших. І ніхто не знав, скільки безвинних людей зійшло в могилу  з квітня 1932 по листопад 1933 років. Саме за ці 17 місяців, тобто, приблизно за 500 днів, в Україні загинуло  мільйони людей – старих і молодих, дітей і ще ненароджених – у лонах матерів…
      Щорічно в четверту суботу листопада ми вшановуємо пам’ять жертв Голодомору 1932 – 1933 років. Кожен із нас переосмислює нашу історію, трагічні її сторінки, які примушують стискатися людські серця. Сьогодні – час очищення і ми починаємо осмислювати самі себе: що з нами сталося? Сміливішає пам’ять, мужніє душа, розковується свідомість, звільнена від страху. На десятиліття можна засекретити архіви, приховати викривальні документи, замести сліди злочинів, переписувати історію. Але з пам’яттю народу нічого не вдієш.



Український Майдан грудня 2013 – лютого 2014.



        Відомий французький філософ Анрі-Бернар Леві ще у грудні 2013 року сказав на сцені Майдану свою рокову фразу “Серце Європи б'ється в Києві”. Спочатку це було підбадьорливим дружнім компліментом. Однак згодом з’ясувалося, що філософ ще тоді, на самому початку, мав рацію. Саме зависнувши між двох світів, між життям і смертю, свободою та тиранією, можна було повернути європейським цінностям їхній справжній сенс. Заспокоєна і безконфліктна Європа могла назавжди закрити свої двері для нестабільної і  проросійської України. Могла б, якби не Майдан...
      Українці стали першими європейцями в новітній історії, які за ці цінності поклали сотні життів. З’ясувалося, що  людський подвиг і є головною європейською цінністю, не багато і не мало: життя або смерть.
      Саме Майдан дав зрозуміти , що європейські цінності  не  передаються від покоління до покоління. І це не тільки  забезпеченість населення,  безвізовий режим та міждержавні  угоди, а кров і піт, страждання і жертва, розтрощені кістки та пробиті кулями голови..
      Нині ми відзначаємо другу річницю Революції гідності, приносимо квіти на Інституцьку та Європейську площі, схиляємо голови перед Небесною сотнею та проводимо в останню путь Героїв АТО і, витираючи сльозу, віримо і надіємось на мир та  краще майбутнє.




Збірка поезії


середу, 11 листопада 2015 р.

Свято мови



 
У виховній колонії.
Сьогодні ми говоритимемо про мову - один із найпрекрасніших Божих дарів. Вже 18  років 9 листопада в Україні відзначається  День української писемності і мови.
Відомий український педагог В.О. Сухомлинський писав: "Мова - це віконце, через яке людина бачить світ". Вдумаймося в ці слова: від того, як ми володіємо мовою,  залежить наше духовне багатство.
Багата мова - багатий духовний світ, розвинуте почуття краси  слова  - висока моральна культура.
Отже, кожна людина має прагнути оволодіти скарбами рідної мови, її літературними нормами. Адже мова - це живий організм, вона   розвивається за своїми законами, а тому потрібно берегти цей нетлінний скарб, прислухаючись до порад усім відомого вірша  М.Т. Рильського:
                            Як парость виноградної лози, -
                            Плекайте мову. Пильно й ненастанно
                            Політь бур'ян. Чистіша від сльози
Вона хай буде. Вірно і слухняно
Нехай вона щоразу служить вам,
Хоч і живе своїм живим життям.
Прислухайтесь, як океан співає
Народ говорить. 1 любов, і гнів
У тому гомоні морськім
Нема мудріших, ніж народ учителів!
У нього кожне слово - це перлина.
Це праця, це натхнення, це людина!
Не бійтесь заглядати у словник:
Це пишний яр, а не сумне провалля,
Збирайте, як розумний садівник,
Достиглий овоч у Грінченка й Даля.
Не майте гніву до моїх порад
І не лінуйтесь доглядать свій сад!


          До цієї дати в міських бібліотеках були оформлені книжково-ілюстративні виставки: «Плекатимеш мову – цвістимуть слова»,»Мово моя калинова», «Любіть рідну мову».
Міська центральна бібліотека підготувала свято мови  " Рідна мова чиста, як роса", яке відбулось у гімназії №2 та у виховній колонії. Ведучі свята : Людмила Рутковська та Іванна Чернобай розповіли про історію української мови, її мелодійність та важливість для кожного українця. На святі виступили письменники рідного краю Микола та Любов Пшеничні, вчитель української мови та літератури Ганна Ульянова, бібліотекар шкільної  бібліотеки  Марія Онищук, прозвучали пісні про мову у виконанні Галини Мосійчук та Марини Пекарської.
Іванна Чернобай та Людмила Рутковська.
 
Микола і Любов Пшеничні.
 
Галина Мосійчук.


пʼятницю, 6 листопада 2015 р.

Літературна світлиця.



В рамках мистецького тижня у Дубенському історико-архітектурному заповіднику  5-го листопада було проведено літературну світлицю «Дивосвіт української душі».
Вікторія Ушарук та Любов Пшенична.


Про  те, що творчість немає віку і важливість іі для життя кожного митця , розповіла письменниця Любов Пшенична. Вона звернула увагу молоді на те, що талант присутній в кожної людини протягом всього життя і його можна розвивати завжди: як в молоді роки, так і в зрілому віці.. І це обовязково потрібно  робити. Свій талант художник Богдан Бордецький  виклав у картинах, пропрацювавши все життя викладачем педучилища, а Галина Мосійчук ,самобутній композитор та виконавиця пісень , була лікарем стоматологом, а тепер лауреат багатьох конкурсів та фестивалів. Визнання вони досягли, розпочавши свою творчість уже в зрілому віці. А письменник Микола Оттов, який почав писати художні твори в 60 років, автор декільох великих прозових творів, активно продовжує працювати в тому ж жанрі. Цього року  він удостоєний  міжнародної літературно-мистецької премії імені Авеніра Коломийця за книгу «Провідник».

Микола  Оттов і Ерна  Шевчук.
 
Ерна Ананівна Шевчук, начальник відділу з питань внутрішньої політики Дубенської міської ради, привітала автора та вручила премію. Письменник Микола Пшеничний  представив присутнім юну талановиту поетесу , рівнянку, Вікторію Ушарук, яка  прочитала свій твір – прохання про мир і добробут для рідної України, її дочок та синів.
 
Учасники заходу.

Учні Дубенського НВК «школа-гімназія» активно спілкувались з письменниками і поетами, познайомились з виставкою картин  Богдана Бордецького , поетичними творами Євгенії Комісарук та піснями Галини Мосійчук.

Картини  Богдана Бордецького.
Галина Мосійчук.
Микола Оттов.