27 січня, у світі відзначають Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту.
Генеральна асамблея ООН ухвалила 1 листопада 2005 року Резолюцію № 60/7, у якій говориться, що «Голокост, який привів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, буде завжди слугувати всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження…».
Цей день було обрано не випадково: саме 27 січня 1945 року війська 1-го Українського фронту увійшли до нацистського табору смерті Аушвіц. Цей розташований в 70 кілометрах від Кракова. Всього у фашистських таборах смерті було знищено шість мільйонів євреїв і мільйони людей інших національностей, з них від 2,2 до 2,5 мільйона – на території колишнього Радянського Союзу.
Для України печальним символом Голокосту є Бабин Яр. Під час Другої світової війни фашисти використовували це урочище як місце масових розстрілів. Корінні кияни пам’ятають про страшні події вересня 1941 року, коли Київ окупували німецькі війська.
«На слуху» у людей також Янівський концентраційний табір у Львові або ж Дробицький яр у Харкові – але географія розстрілів євреїв та людей інших національностей у роки Голокосту на теренах України значно ширша, каже доцент київського Національного університету імені Шевченка Андрій Руккас. Відтак, за його словами, в Україні відсутня повна картина реальної кількості знищених під час Голокосту людей. Пройшовши через страхіття Голодомору (1932-1933р.), українці як ніхто інший розуміють біль єврейського народу.
Голокост з грецької перекладається як «всеспалення» й означає систематичне переслідування і знищення (геноцид) євреїв нацистською Німеччиною і колабораціоністами протягом 1933–1945 років. У ширшому розумінні, голокост – систематичне гоніння і знищення людей за ознакою їхньої расової, етнічної, національної належності, сексуальної орієнтації або генетичного типу як неповноцінних, шкідливих. Міжнародне співтовариство "беззастережно засуджує всі прояви релігійної нетерпимості, підбурювання, переслідування або насильства щодо окремих осіб або громад, зумовлені етнічним походженням або релігійними віруваннями, де б вони не мали місце", - йдеться в тексті резолюції. Справжні і майбутні покоління не повинні забувати уроків наших загальнолюдських і настільки трагічних катастроф, інакше може виникнути дуже високий ризик повторення подібних моментів у майбутньому. У цей день, День скорботи і пам’яті, ми приєднуємося до загальної печалі і прагнемо співчувати всьому цьому болю та втраті, ім’я якої Голокост. Її ніяк не заповнити. Вже не запобігти. Але нехай живе надія, що подібного більше ніколи не повторитися! Будемо пам’ятати...
Про ці трагічні події ви зможете прочитати в книгах, які оповідають про криваві роки Другої світової війни, про смертний вирок, винесений єврейському народові, про людей усіх національностей, котрі стали жертвами фашизму.
Їм – неоплаканим і невідспіваним...
Їм – похованим без труни й молитви,
позбавленим могили й шани –
присвячується цей день-реквієм.
Пом'янімо мільйоннії жертви Голокосту…
Детальніше:
Немає коментарів:
Дописати коментар