В народі говорять:
"Зима прийшла і празничків привела". І дійсно: взимку майже щодня – свято.
Зимові свята починаються 4 грудня
зі свята Введення в храм Пресвятої Богородиці,
«коли вводиться літо у зиму». Цей день віщує, яким буде наступний рік: урожайним чи ні, посушливим чи дощовим. З цього дня у хліборобському розумінні
починає спочивати земля, яку не можна копати лопатою аж до
Благовіщення
(7 квітня). Обряди зимового циклу пов'язані не тільки з періодом
очікування весни як часу сівби, а й з давніми міфами про народження
Всесвіту.
У зимовому циклі простежується
двочастинна структура давньої обрядовості:
зустріч - проводи. Зустріччю предків на
Свят-вечір розпочинався період найважливіших зимових свят -
Різдвяні свята, котрі закінчувалися проводами на
Водохреща. Різдвяний цикл свят був пов’язаний
із відродженням нового сонця, яке відтоді починає щораз вище підноситися і тепліше пригрівати. У ньому було
найбільше обрядових дійств, якими
намагалися забезпечити здоров’я, щастя і достаток; багато з них також було спрямовано на вшанування покійних предків. У цей період українці
колядували та
щедрували – співали ритуальних пісень-побажань господарям осель та їхнім домочадцям.
Умовно
завершував зимовий цикл святкових дат, за сучасним церковним календарем,
день Петра Вериги (29 січня). З ним народне повір’я пов’язувало прикмети, за якими визначали настання весни, передбачали, яке буде літо. .
Джерело:
http://traditions.in.ua/kalendarni-sviata/zymovyi-tsykl)
Немає коментарів:
Дописати коментар