У лютому 1944 року лінія фронту наблизилася до Дубна. Фашистське командування надавало великого стратегічного значення місту. Тому спішно проти 13-ї армії фашисти перекинули з-під Шепетівки і Львова чотири дивізії. Три з них зосередилися у Дубні. Німецько-фашистське командування намагалось не допустити розвитку наступу 13-ї армії. Командуючий 13-ю армією генерал-лейтенант М.П.Пухов силами 149-ї стрілецької дивізії, 24-го стрілецького корпусу розвинув наступ на Дубно. Захопивши плацдарм, південніше Дубна і в районі Млинова, 172-га стрілецька дивізія М.В.Коркішка з боями просувалася вперед. У боях за Дубно проявили мужність і самопожертву парторг 2-го ескадрону Емілін, будучи пораненим продовжував керувати боєм. У нерівному бою був смертельно поранений командир гарматної обслуги, старший сержант І.Ф.Жуков.
Спогад
Після жорстоких чотиримісячних боїв у багнистих лісах Білорусі 172-га Павлоградська стрілецька дивізія прибула на Рівненщину. У ніч з 18 на 19 лютого 1944 року вона розгорнула свої бойові порядки для наступу на Дубно. Перед нами була Іква - широка від талих вод річка. На її берегах противник розбив оборонну смугу: траншеї, кілька рядів колючого дроту, мережу дотів і дзотів, мінні поля. Ворожа авіація безперервно бомбила наше розташування і переправу через водну перешкоду.
Та, незважаючи на все, наш полк зайняв монастир Чесний Хрест. Фашисти декілька разів намагалися вклинитися у нові позиції. Але піхота, підтримувана вогнем артилерії і мінометів, відстояла рубежі.
У цей час пройшли зливні дощі, річка розілялася ще більше. Вкрилися водою і болота. Батарея 45-міліметрових гармат у районі монастиря опинилася немов би на острові. Боєприпаси доводилося доставляти їй на човнах. 15 березня всіх начальників артилерії полків викликали на нараду в штаб артилерії у село Підгайці. Там нас ознайомили з планом наступу на Дубно. Згідно задуму командування, ворог повинен бути оточений. Для цього наш полк перекинули в район Млинова.
У результаті цього обходного маневру, ми увірвались на північну околицю Дубна. До 12-ти годин 17 березня війська повністю заволоділи цим важливим пунктом оборони.
М.Молокостов, учасник боїв за Дубно. З листа до червоних слідопитів школи №3, березень 1977р.
17 березня 1944 року у наступ перейшли 747-й та 514-й стрілецький полки. Застосувавши обхідвий маневр, рота М.П.Морозова вийшла на північно-західні околиці міста. Вночі рота по колодах, перекинутих через брід, перебралась через острів і на світанку увірвалась у місто. У вуличних боях проявили себе воїни кулеметної роти, якою командував молодший лейтенант Голенишев.
На стінах старовинного замку замайорів червоний прапор, який встановив лейтенант М.П.Морозов. О 12 годині 17 березня 1944 року радянські війська повністю очистили від окупантів Дубно, а увечері Москва 28 разів салютувала переможцям.
Особливо відзначились у боях за Дубно 172 мотострілецька дивізія під командуванням А.А.Орлова, 469 полк , яким командував герой Радянського Союзу П.К.Бабак, воїни Туви (Тувинські добровольці). Звільняв Дубно конструктор космічного корабля "Восток", на якому здійснив перший в світі космічний політ Ю.О.Гагарін, лауреат Ленінської Премії - Івановський О.Г. Дубенськими воєнними дорогами пройшов Ростоцький С.І., кінооператор 29 гвардійського кавалерійського полку, яким командував В.Ф.Симбуховський. Ростоцький О.І. став відомим режисером, зняв фільми: "Білий бім, Чорне Вухо", "А зорі тут тихі" та "Доживемо до понеділка".
Звичайний день 1944-го був тисячним у Великій вітчизняній війні. Та скільки б не пройшло часу, подвиг наших визволителів не меркне, не забувається.
Із книги: Гандзілевська І.Ф., Якимчук Н.В. "Історія міста Дубна від найдавніших часів до сьогодення. - Дубно, 2010. - С.110-112.
Немає коментарів:
Дописати коментар