1. Невідома Друга світова.
Співробітники Українського інституту
національної пам`яті досліджують документи тієї доби. Дізнайтеся правду, яку
приховували від нас! Чи правда, що пакт Молотова–Ріббентропа був вимушеним
кроком для СРСР? Чи завжди Радянський Союз був непримиренним противником
нацистів? Чи правда, що українські націоналісти масово винищували євреїв під
час війни, особливо у Львові та Бабиному Яру? Сталін узгоджував військові дії з
Гітлером? Бандера був агентом спецслужб нацистів? Кримські татари масово
дезертирували на початку війни? На ці теми ще 30 років тому боялися говорити
навіть із рідними!
Джерело:https://www.yakaboo.ua/ua/vijna-i-mif-nevidoma-druga-svitova.html?gclid=EAIaIQobChMI37fe2oyY6QIVDaaaCh3BDAX1EAQYASABEgJqn_D_BwE
Галушко А., Брайлян Є. Змова диктаторів. Поділ Європи між Гітлером і Сталіним. 1939-1941 рр.. – Х.: Клуб сімейного дозвілля, 2018.
Версальський мир, підписанням
якого завершилася Перша світова війна, ще в 1919 році Фердинанд Фош назвав
«перемир'ям на двадцять років». Бо саме такою короткочасною виявилася пам'ять
світової громади. За двадцять років Європа опинилась у вирі нового
протистояння. Гітлер і Сталін розпочали кривавий поділ чужих територій. Західні
демократії були загнані в глухий кут, і за рік континент було поділено між
двома диктатурами - нацистською і більшовицькою. А рік потому два диктатори
зійшлись у смертельному двобої. Європа опинилася затиснута між молотом та
ковадлом…
На сторінках видання
містяться аналіз подій, процесів та персоналій, що призвели до трагедії Другої
світової війни; інформація про її хід протягом перших двох років до моменту,
коли європейський конфлікт переріс у світове протистояння; факти та свідчення
про зламні й знакові події Другої світової. Агресія СРСР проти сусідніх країн
вписана в загальний контекст війни і світової політики. Крім того, показано
передумови та причини, які спонукали Гітлера розпочати війну проти нещодавнього
союзника.
Суворов В. Криголам. - К.: Зелений пес, 2013.
Ця книжка змінила світ. Ця книжка зруйнувала
міф про Велику Вітчизняну війну і завдала смертельного удару радянській
імперії. Ця книжка відкрила очі мільйонам людей у багатьох країнах. Перші
публікації "Криголама" у 1985 році викликали шквал дискусій, які не
вщухають вже тридцять років. Десятки й сотні істориків намагаються спростувати
висновки Віктора Суворова, захищаючи усталену версію причин початку Другої
світової війни, але жодному з них це не вдалося. Та автор продовжує працювати над
темою, уточнює факти, розширює доказову базу. 2013 року він завершив роботу над
новим "Криголамом", іще ґрунтовнішим, іще переконливішим, який ви
зараз і тримаєте в руках. Ця книжка має бути в кожній родині, адже правда -
найкращі ліки від радянських міфів, які, на жаль, досі панують у багатьох
головах, і найкраща протиотрута від російської пропаганди, що відкрито або
приховано атакує нас сьогодні.
Джерело: https://gazeta.ua/articles/culture-newspaper/_krigolam-suvorova-vidali-ukrayinskoyu/677046
Джерело: https://gazeta.ua/articles/culture-newspaper/_krigolam-suvorova-vidali-ukrayinskoyu/677046
Перед вами видання з серії «Історія без цензури».
Це спільний проект видавництва «Клуб Сімейного Дозвілля» та Інституту
історії України НАН України. Видання вміщує в себе дослідження періоду
Другої світової війни й участі в ній нашої держави. Автор розкриває
невідомі факти про спробу відновлення української державності
у 1941 році. Також у книзі представлені наслідки Другої світової
війни для нашого народу.
2. Мемуари ветеранів УПА
В рядах УПА. Збірка споминів бувших вояків
Української повстанської армії. – К.: Центр навчальної літератури, 2019.
Іван Йовик. Нескорена армія.- К.: Центр навчальної літератури, 2019.
Іван Йовик. Нескорена армія.- К.: Центр навчальної літератури, 2019.
Учасники визвольних боїв
Української Повстанської Армії розповідають свої спогади про тривожні часи
бойових дій за Вільну Україну. В книгах немало хвилюючих спогадів про героїзм
воїнів УПА, яскравих картин бойових операцій.
Детальніше: https://www.yakaboo.ua/ua/neskorena-armija.html
Детальніше: https://www.yakaboo.ua/ua/neskorena-armija.html
Василь Галаса. Наше життя і боротьба. Спогади. – К.: Центр навчальної літератури, 2019.
"Наше життя і
боротьба" — книга спогадів провідного члена Організації Українських
Націоналістів Василя Галаси. Відображений в мемуарах життєвий шлях автора є
надзвичайно цікавим джерелом з історії українського визвольного руху
1930-1950-х років. Становлення організованого націоналістичного руху на
Тернопільщині 1930-х - початку 1940-х років, розгортання масової збройної
боротьби ОУН та УПА на Закерзонні 1944-1947 рр., завзяте протистояння
українських повстанців сталінському режиму на Волині в кінці 1940-х та на
початку 1950-х років — всі ці події ретельно описані Василем Галасою у його
спогадах.
Данилюк М. Повстанський записник. – К.: Центр навчальної
літератури, 2019.
Повстанська революційна боротьба в часі другої світової війни стає чим раз більш відомою для читачів в Україні. Як причинок для повної інформації, зокрема про події на Волині, передаємо в руки читача друге видання Михайла Данилюка (Блакитного) "Записник повсятанця".
Детальніше: https://www.yakaboo.ua/ua/povstans-kij-zapisnik.html
3.Жінки серед війни
Стяжкіна О.Сигма окупації: радянські жінки у самобаченні 1940-х років. - К.: Дух і літера,2019.
«Стигма окупації: радянські жінки у самобаченні 1940-х років» – це книжка про війну та неспроможність людей осягнути
окупаційний досвід як у момент його проживання, так й у перші роки після
вигнання нацистів. Дослідження побудовано навколо історії трьох жінок та двох
режимів, один з яких змушував своїх громадянок бути радянськими й героїчно
загинути, а інший – нацистський – зректися й радянського, й людського. У книжці
йдеться про розпач й виживання, про відмінності у розумінні та сприйнятті добра
й зла, про пошуки й обрання стратегій життя та смерті, про тонкі й непевні
грані між колаборацією та праведністю, спротивом та відстороненням,
мародерством та підтримкою інших. Це також аналіз жіночого досвіду й
травматичного й нестабільного процесу пошуку слів та механізмів самоописання у
контекстах «подвигу», «зради», «ворогів», «героїв», що змінювались впродовж
1940-х років як внаслідок внутрішніх інтенцій дієвиць, так й під тиском
усталених державних пропагандистських настанов щодо «правильної поведінки»
радянських громадян під окупацією. Це історія формування державної політики
стигматизації окупованих й самостигматизації людей, що вважали себе
радянськими. Це історія нелінійності досвіду війни, викладена некодифікованою
мовою самих жінок, одна з яких шукала для себе канонічної героїчної біографії,
друга сміливо й відчайдушно боролася за виживання, а третя – рятувала інших без
огляду на ризик покарання нацистською або радянською владою.
Джерело: http://litakcent.com/2019/04/16/styazhkina-olena-stigma-okupatsiyi-radyanski-zhinki-u-samobachenni-1940-h-rokiv/
Джерело: http://litakcent.com/2019/04/16/styazhkina-olena-stigma-okupatsiyi-radyanski-zhinki-u-samobachenni-1940-h-rokiv/
Війна - це не тільки про чоловіків...
Нам, сучасникам, які були виховані в
Радянському Союзі і щороку святкували День Перемоги, переглядали багато фільмів
про війну, читали відповідну літературу про неї, відвідували різноманітні музеї
Слави тощо, - дуже складно переосмислити всі ті стереотипи про Другу світову
війну, які були закладені у світогляд в юнацькому віці. Проте процес опанування
нового йшов своїм поступом: історичних досліджень побільшало, частину міфів
було розвінчано. Ми почали усвідомлювати, що не все так просто із висвітленням
подій, які відбувалися в минулому столітті й, відповідно, наша історична
пам'ять потребує системного і ретельного очищення від бруду. А потім, потім у
наш дім знову приходить війна, і приходить чергове переосмислення, і уже з
прожитого досвіду країни у війні, та частини її територій в окупації, ми
по-новому починаємо дивитися на такі звичні здавалося б факти, про які
неодноразово чули і в радянський час, і в роки незалежності. Виявилося, що
війна має багато граней, і важливий досвід кожного. Також прийшло усвідомлення,
що і окупація буває різною: з видимим ворогом можна боротися, а що робити з
тими, що 70 років позиціонували себе як брати, а в реальності виявились ще
гіршими окупантами. Усі вищезгадані роздуми, навіяні в т.ч. і рецензованою
книгою. Щодо змісту - авторка висвітлює долі трьох героїнь, опираючись в т.ч.
на цитати з їх щоденникових записів. Родзинка в тому, що у виконанні Олени
Стяжкіної - це не сухий опис набору фактів з біографій, це - сюжети, які
спонукають замислитися, підштовхують подивитися на інші, відомі Вам, історії з
життя з такого ракурсу, про який раніше Ви навіть не задумувались. Мій
узагальнений висновок (навіяний цитатами з буктрейлерів): книга відомої
української історикині і письменниці, читається легко, захоплює своєю
динамікою, головні героїні - жінки, хронологія - 1940-ві рр., заснована на
реальних подіях .
Джерело: https://www.yakaboo.ua/ua/stigma-okupacii-radjans-ki-zhinki-u-samobachenni-1940-h-rokiv.html?utm_source=blog.yakaboo.ua&utm_medium=uik-books&utm_campaign=17102019
Гавришко М. Долаючи тишу жіночі історії війни. –Харків:
Клуб сімейного дозвілля, 2018.
Ця книжка — збірка історій-сповідей жінок, які не просто бачили війну та брали активну участь у тогочасних подіях, а прожили її. Вони були не лише очевидицями, жертвами, але й виконавицями насильства. Уся правда про жахи війни, без прикрас та міфологізації. Відверті розповіді про те, що означало бути жінкою під час війни. Унікальні спогади селянок та міщанок, жінок із різною освітою та соціальним становищем, жінок, які обіймали керівні посади в ОУН і були рядовими підпільницями. Живі емоції в історіях, які роками були непочутими та забутими
Клуб сімейного дозвілля, 2018.
Ця книжка — збірка історій-сповідей жінок, які не просто бачили війну та брали активну участь у тогочасних подіях, а прожили її. Вони були не лише очевидицями, жертвами, але й виконавицями насильства. Уся правда про жахи війни, без прикрас та міфологізації. Відверті розповіді про те, що означало бути жінкою під час війни. Унікальні спогади селянок та міщанок, жінок із різною освітою та соціальним становищем, жінок, які обіймали керівні посади в ОУН і були рядовими підпільницями. Живі емоції в історіях, які роками були непочутими та забутими
Алєксієвич С. У війни не
жіноче обличчя. – Харків: VIVAT, 2016.
Книга-сповідь, документ людської пам’яті,
запис історій жінок, яким війна дала в руки зброю для захисту рідної землі від
фашизму. Світлана Алексієвич пройшла нелегкий шлях,
об'їздила весь Союз, зібрала сотні історій і привідкрила завісу історії. Якою
була жінка під час Другої Світової? Який був її побут, чи кохала, що відчувала
під час і після війни? Ці питання нам не розкажуть в підручниках з історії. Але
через тридцять років після війни розкажуть її учасниці. Всі жінки дуже різні,
кожна має свої пріоритети в житті: є кар'єристки, є мами, є просто створені для
кохання і т.д. Так от такими різними вони були і під час війни. Ті дівчатка,
які були справжніми комсомолками пішли на фронт не лише медсестрами, а й
льотчицями, танкістками, снайперками - всі військові професії вони опанували
під час нападу фашистів. Вони були героїнями, які вижили під час пекла, а в
результаті більшість залишились нікому не потрібними.
Книга
про війну очима жінки. Книга про жінок, які виконували нелюдську і часто зовсім не жіночу роботу. Книга, в якій
вони не просто розповідають про своє нелегке життя на фронті, вони плачуть,
згадують і знову переживають жахіття війни. Це прості жінки, навіть часто
молоді дівчатка, ще практично діти, які на війні ставали медсестрами, пралями,
санінструкторами, саперами, снайперами, кулементицями, кухарками. Головним у
цій книзі є людина. Маленька людина, яку викинули з простого та звичного життя
до епічної глибини величезної історії. Людина з її почуттями, страхом, відвагою
та стражданнями.
Книга
Лариси Залеської Онишкевич – це книга про війну і дітей. У ній майже
фотографічно зафіксовано факти Другої світової війни в житті маленької дівчинки
зі Стрия. Прощання з Батьківщиною, довга і складна дорога на Захід, життя в
таборах для переміщених осіб. Про дорослішання і пошук себе, здобування освіти,
про родину і про родини авторка пише легко, з гумором. Це зворушлива розповідь
про гуманність і солідарність, про людську та національну гідність, про
громадянську й соціальну мужність як цінність і як сенс буття людини в межових
ситуаціях. А лейтмотивом всієї розповіді є пам’ять, спогади, думки і
роздуми про Україну. Уже назва книги є метафорою життєвих траєкторій в умовах
Другої світової війни, розповіді про них у часі та просторі як про подію, як
про джерело осмислення людського буття-в-світі.
Війна і діти.
Зеленська Онишкевич Л. Бомби, границі і два праві
черевички. – Львів: Літопис, 2018.
Маленькі розповіді
маленьких дітей... Вони мимоволі стали свідками того, що відбувалося в роки
Другої світової війни, і, напевно, немає більш страшних спогадів. «Останні
свідки» — це історії різних людей про епізоди їхнього дитинства, що прийшлося
на 1941—1945 роки, історії хлопчиків і дівчаток, яким довелося подорослішати
добре якщо в 12—14 років, а комусь і в п’ять або в сім. На їхніх очах вбивали
сусідів, друзів, батьків, братів і сестер; їм доводилося турбуватися про
молодших дітей, які залишалися, вони намагалися вижити в концентраційних
таборах, не померти з голоду...Це жахлива правда про ту війну, як її бачили діти. Діти, які
раптово були позбавлені всього, що було таким звичним: будинку, тепла, батьків,
їжі... Які не розуміли, за що вбили їхніх батьків, зруйнували їхній будинок?..
За що у них вкрали дитинство
Немає коментарів:
Дописати коментар