Правова година.

       

У середині ХХ століття, після Другої світової війни, 10 грудня 1948 року Генеральною Асамблеєю ООН була ухвалена Загальна декларація прав людини, де вперше в історії людства були сформульовані основні права і свободи людини, які сьогодні у цілому світі вважаються стандартами, зразками для національних юридичних документів (розділів конституцій про права громадян).
 

      Протягом ХХ століття було прийнято близько ста різних міжнародних договорів про захист прав і свобод людини.  Якщо люди знатимуть всі ці документи, вони зможуть повністю реалізувати свої права, а державній владі в будь-якій країні важко буде порушувати права громадян. 

      Про систему захисту прав і свобод людини, яку створено в Європі і світі, про основні міжнародні конвенції з цих питань,  про діяльність Європейського суду з прав людини, про те, як звернутись до цього Суду дізнались користувачі бібліотеки під час проведення  правової 

години "Декларацыя прав людини".  Учасники заходу ознайомились із сайтами цих міжнародних органызацый, де можна почерпнути всю інформацію кожному пересічному громадянину та з якими  питаннями можна звертатися до Європейського суду, як правильно написати заяву,  куди надсилати листи. Звернення можна писати офіційними мовами Євросуду (англійською, французькою) або державною мовою будь-якої країни, що ратифікувала Європейську конвенцію, в тому числі українською і російською. До нього обов’язково слід додати копії рішень усіх українських судових інстанцій. Звернення до Європейського суду безкоштовне. В окремих випадках, коли до розгляду справи залучають свідків і самого заявника, можлива навіть компенсація витрат на проїзд і проживання. Зовсім непринциповою є форма, в якій викладено скаргу. До Європейського  суду з прав людини може звернутись кожен громадянин держав – членів Ради Європи.

        В Європі створено ефективну систему захисту основних прав і свобод людини. Центральною ланкою цієї системи є Європейський суд з прав людини, куди може звернутись кожен громадянин держав – членів Ради Європи.  Будемо сподіватись, що нам не доведеться цього робити.