Катери́на — ліро-епічна соціально-побутова поема, написана в1838році.
Поема написана
незабаром після викупу Т. Шевченка з кріпацтва. На допиті в ІІІ відділі
поет сказав: «Первое мое стихотворение под названием «Катерина»
посвящено Жуковскому, которое возбудило энтузиазм в малороссиянах, и я
стал продолжать писать стихи, не оставляя живописи».
За жанром це реалістична соціально-побутова поема з елементами
романтичної поетики про долю простої селянської дівчини, яку збезчестив
офіцер-дворянин. Поема «Катерина» — перший твір, у якому поет звернувся
до теми жінки-покритки і ширше – жінки-матері. Ця тема стала наскрізною в
подальшій поетичній і прозовій творчості Т Шевченка («Слепая»,
«Відьма», «Наймичка», «Марія» та ін.).
Молода українська дівчина на ім’я Катерина зустрічається з російським
офіцером (вона у творі називає його Іваном) і згодом вагітніє від нього.
А її коханий тим часом поїхав на війну в Туреччину, вона чекає його
повернення, але він так і не повертається.
Катерина після народження її сина-байстрюка стає ганьбою для своїх
батьків і посміховиськом для чужих людей. Засмучені батьки проганяють її
геть з дому разом з дитиною. Дівчина йде шукати свого коханого аж у
Москву. Вона зустрічає російських солдат, у них вона питає про свого
коханого, але ті нічого не знають та тільки насміхаються з неї. Її разом
із сином у дорозі застає зима.
Катерина зупиняється із сином у шинку і незабаром дійсно зустрічає Івана
разом з іншими солдатами, але той і знати її не хоче, вона
сподівається, що він хоч візьме із собою свого сина. Катерина виносить
дитя щоб показати його батькові, але той просто утік. У відчаї Катерина
кладе сина на шлях, а сама біжить у діброву до ставу де і топиться. Плач
малої дитини почули лісники і врятували мале хлопча.
У наступному епізоді син Катерини у якості провожатого іде разом із
старим кобзарем до Києва. У берлині їде Іван і його жінка, яка покликала
хлопчика до себе та дала гроші. Батько впізнав сина, але потім
«одвернувся».Джерело: http://dovidka.biz.ua/katerina-shevchenko-analiz/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua
Починається застереженням автора: «Кохайтеся чорноброві, та не з
москалями», адже потім москаль
поїде геть, а покинута ним дівчина лишиться сама, збезчещена. Катерина, головна героїня поеми, не послухала людей, покохала москаля Івана усім серцем. Вони зустрічались у саду, там дівчина часто і ночувала: «Не дві ночі карі очі / Любо цілувала, / Поки слава на все село / Недобрая стала». Скоро Іван пішов в похід в Туреччину. Від’їжджаючи, він обіцяв, що повернеться і забере Катерину з собою та одружиться з нею.
Дівчина дуже сумувала за коханим і чекала на нього, не зважаючи на осуд людей.
Через півроку вона народила сина, якого назвала Іваном. Цим вона зганьбила себе і своїх батьків. Усі в селі засуджували та насміхались над нею. Лише вночі вона виходила в садочок гуляти з малим. Усе там нагадувало їй про втрачене щастя. Москалі повернулись з походу іншим шляхом. Глузування не припинялись.
Врешті мати і батько Катерини, вигнали її з дому «шукати свого Івана в Московщині». Дівчина благає батьків пробачити її і взяти хоча б дитину, але марно.
Плачучи, Катерина полишає рідне село і йде до Московщини шукати батька своєї дитини. По дорозі вона змушена просити милостиню, щоб якось годувати дитину. Дорога довга і тяжка. Автор Дуже співчутливо ставиться до нещасливої долі, що спіткала Катерину та інших, в такій же ситуації. Він засуджує безжальних людей, які ненавидять і зневажають покриток. Одночасно він ще раз просить дівчат не повторювати помилку Катерини, щоб не побиватись, як вона.
По дорозі Катерину зустрічають Москалі і глумляться над жінкою. Вона розуміє, що її синочка чекатиме нещаслива доля: люди не пожаліють його, а називатимуть байстрям.
Нарешті Катерині щастить таки зустріти москалів, серед яких вона впізнає свого Івана. Вона схопилась за його стремена, але він зрікся своєї Катрусі, зробивши вигляд, що не впізнає її. Сказав лише: «Возьмите прочь безумную!» Катерина благала взяти хоча б сина, але він поїхав і вона так і не встигла показати Іванові дитину. Вражена такою жорстокістю, вона поклала сина на шлях, а сама побігла до ополонки і втопилася.
В кінці поеми ми знову зустрічаємо сина Катерини. Минуло декілька років і тепер він поводир сліпого кобзаря. Кобзар співає псалми і перехожі подають їм милостиню.
Шляхом їхала карета, запряжена шестіркою коней. В кареті була багата пані, яка подала Іванові гроші. Пан лише відвернувся – то був москаль, який впізнав свого сина.
Карета поїхала далі, а жебраки пішли понад шляхом.
Поема «Катерина»
написана 1838 p. Уперше була надрукована в «Кобзарі» 1840 р.
За жанром це реалістична соціально-побутова поема з елементами
романтичної поетики про долю простої селянської дівчини, яку збезчестив
офіцер-дворянин. Поема «Катерина» — перший твір, у якому поет звернувся
до теми жінки-покритки і ширше – жінки-матері. Ця тема стала наскрізною в
подальшій поетичній і прозовій творчості Т Шевченка («Слепая»,
«Відьма», «Наймичка», «Марія» та ін.).
У творі одна сюжетна лінія, що час від часу переривається авторськими
відступами різного характеру: філософськими, дидактичними,
автобіографічними.
Головною героїнею поеми є проста сільська дівчина Катерина, яка,
всупереч традиціям і моралі, «покохала москалика, як знало серденько».
Коханий поїхав і пообіцяв повернутися. Після народження дитини батьки,
які були не в змозі пережити сором, виганяють Катерину шукати коханого.
Жінка після тяжких мандрів зустрічає його, та офіцер-спокусник не
захотів пізнати колишню кохану і відштовхнув її. Жінка з розпачу
втопилася, а дитину підібрали люди. Малого Івася ми зустрічаємо на шляху
поводирем. Тут же відбувається його зустріч із паном-батьком. Проте
жорстокий чоловік не захотів пізнати свого сина, як колись його матір.
Автор явно співчуває Катерині, хоч і засуджує її за легковажну довіру.
Його позиція розкривається в Джерело: http://ukrclassic.com.ua/katalog/sh/shevchenko-taras/2358-taras-shevchenko-katerina-kharakteristika-tvoru Бібліотека української літератури © ukrclassic.com.ua
Поема «Катерина»
написана 1838 p. Уперше була надрукована в «Кобзарі» 1840 р.
За жанром це реалістична соціально-побутова поема з елементами
романтичної поетики про долю простої селянської дівчини, яку збезчестив
офіцер-дворянин. Поема «Катерина» — перший твір, у якому поет звернувся
до теми жінки-покритки і ширше – жінки-матері. Ця тема стала наскрізною в
подальшій поетичній і прозовій творчості Т Шевченка («Слепая»,
«Відьма», «Наймичка», «Марія» та ін.).
У творі одна сюжетна лінія, що час від часу переривається авторськими
відступами різного характеру: філософськими, дидактичними,
автобіографічними.
Головною героїнею поеми є проста сільська дівчина Катерина, яка,
всупереч традиціям і моралі, «покохала москалика, як знало серденько».
Коханий поїхав і пообіцяв повернутися. Після народження дитини батьки,
які були не в змозі пережити сором, виганяють Катерину шукати коханого.
Жінка після тяжких мандрів зустрічає його, та офіцер-спокусник не
захотів пізнати колишню кохану і відштовхнув її. Жінка з розпачу
втопилася, а дитину підібрали люди. Малого Івася ми зустрічаємо на шляху
поводирем. Тут же відбувається його зустріч із паном-батьком. Проте
жорстокий чоловік не захотів пізнати свого сина, як колись його матір.
Автор явно співчуває Катерині, хоч і засуджує її за легковажну довіру.
Його позиція розкривається в Джерело: http://ukrclassic.com.ua/katalog/sh/shevchenko-taras/2358-taras-shevchenko-katerina-kharakteristika-tvoru Бібліотека української літератури © ukrclassic.com.ua Джерело
Поема написана
незабаром після викупу Т. Шевченка з кріпацтва. На допиті в ІІІ відділі
поет сказав: «Первое мое стихотворение под названием «Катерина»
посвящено Жуковскому, которое возбудило энтузиазм в малороссиянах, и я
стал продолжать писать стихи, не оставляя живописи».
За жанром це реалістична соціально-побутова поема з елементами
романтичної поетики про долю простої селянської дівчини, яку збезчестив
офіцер-дворянин. Поема «Катерина» — перший твір, у якому поет звернувся
до теми жінки-покритки і ширше – жінки-матері. Ця тема стала наскрізною в
подальшій поетичній і прозовій творчості Т Шевченка («Слепая»,
«Відьма», «Наймичка», «Марія» та ін.).
Молода українська дівчина на ім’я Катерина зустрічається з російським
офіцером (вона у творі називає його Іваном) і згодом вагітніє від нього.
А її коханий тим часом поїхав на війну в Туреччину, вона чекає його
повернення, але він так і не повертається.
Катерина після народження її сина-байстрюка стає ганьбою для своїх
батьків і посміховиськом для чужих людей. Засмучені батьки проганяють її
геть з дому разом з дитиною. Дівчина йде шукати свого коханого аж у
Москву. Вона зустрічає російських солдат, у них вона питає про свого
коханого, але ті нічого не знають та тільки насміхаються з неї. Її разом
із сином у дорозі застає зима.
Катерина зупиняється із сином у шинку і незабаром дійсно зустрічає Івана
разом з іншими солдатами, але той і знати її не хоче, вона
сподівається, що він хоч візьме із собою свого сина. Катерина виносить
дитя щоб показати його батькові, але той просто утік. У відчаї Катерина
кладе сина на шлях, а сама біжить у діброву до ставу де і топиться. Плач
малої дитини почули лісники і врятували мале хлопча.
У наступному епізоді син Катерини у якості провожатого іде разом із
старим кобзарем до Києва. У берлині їде Іван і його жінка, яка покликала
хлопчика до себе та дала гроші. Батько впізнав сина, але потім
«одвернувся».Джерело: http://dovidka.biz.ua/katerina-shevchenko-analiz/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.uaОбраз жінки-покритки стає ключовим у його
творчості, оскільки цей образ взагалі є визначальним для національного
поетичного мислення, є втіленням долі України. Мати — це вічна цінність,
бо саме на ній тримається життя, основою якого вона є. І Шевченко силою
свого генія створює надзвичайно глибокий образ матері-страдниці,
української жінки з усіма її переживаннями й щирим коханнямДжерело
Поема «Катерина»
написана 1838 p. Уперше була надрукована в «Кобзарі» 1840 р.
За жанром це реалістична соціально-побутова поема з елементами
романтичної поетики про долю простої селянської дівчини, яку збезчестив
офіцер-дворянин. Поема «Катерина» — перший твір, у якому поет звернувся
до теми жінки-покритки і ширше – жінки-матері. Ця тема стала наскрізною в
подальшій поетичній і прозовій творчості Т Шевченка («Слепая»,
«Відьма», «Наймичка», «Марія» та ін.).
У творі одна сюжетна лінія, що час від часу переривається авторськими
відступами різного характеру: філософськими, дидактичними,
автобіографічними.
Головною героїнею поеми є проста сільська дівчина Катерина, яка,
всупереч традиціям і моралі, «покохала москалика, як знало серденько».
Коханий поїхав і пообіцяв повернутися. Після народження дитини батьки,
які були не в змозі пережити сором, виганяють Катерину шукати коханого.
Жінка після тяжких мандрів зустрічає його, та офіцер-спокусник не
захотів пізнати колишню кохану і відштовхнув її. Жінка з розпачу
втопилася, а дитину підібрали люди. Малого Івася ми зустрічаємо на шляху
поводирем. Тут же відбувається його зустріч із паном-батьком. Проте
жорстокий чоловік не захотів пізнати свого сина, як колись його матір.
Автор явно співчуває Катерині, хоч і засуджує її за легковажну довіру.
Його позиція розкривається в ліричних відступах-повчаннях: «Кохайтеся,
чорнобриві, та не з москалями…»Джерело: http://ukrclassic.com.ua/katalog/sh/shevchenko-taras/2358-taras-shevchenko-katerina-kharakteristika-tvoru Бібліотека української літератури © ukrclassic.com.ua
Джерело:http://www.styslo.com/kateryna.html.
Немає коментарів:
Дописати коментар